Призначення пенсії по інвалідності не може впливати на розмір аліментів — рішення КС

Законодавче обмеження розміром прожиткового мінімуму межі, в разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, є невиправданим.

Такого висновку дійшла Велика палата Конституційного Суду у рішенні від 29.10.2024 за конституційним поданням Верховного Суду про невідповідність Конституції ч.4 ст.75 Сімейного кодексу, інформує «Закон і Бізнес».

Наразі згідно з ч.4 ст.75 СК «один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом».

У ВС наголосили, що «призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини».

Із цим погодився й КС, зазначивши у рішенні, що ч.4 ст.75 СК сформульована у такий спосіб, що не дає можливості суду визначити справедливі, належні критерії потреби у матеріальній допомозі виходячи із матеріального стану того з подружжя, який її потребує, із рівня його доходів та витрат, а також можливості отримання доходів із інших джерел. Отже, за висновком Суду, це не відповідає принципу юридичної визначеності та однозначності правової норми, оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що суперечить ст.8 Конституції.

КС звернув увагу, що установлення законодавчого обмеження в наданні матеріальної допомоги (аліментів) є несправедливим по суті і невиправданим з огляду на те, що законодавець має можливість обрати для досягнення цієї мети засіб, який менш обтяжливо зачіпав би сферу реалізації приватного (особистого) та сімейного життя без безпідставного втручання у зазначені сфери.

Також Суд констатував, що, перенісши до ст.75 СК умови та інші критерії із площини публічного права в площину приватного права, законодавець не забезпечив дієвих механізмів для отримання нужденним членом подружжя матеріальної допомоги від іншого з подружжя для забезпечення належного рівня життя.

Тож КС визнав оспорювані приписи СК неконституційними. Відповідно, вони втрачають чинність із дня ухвалення Судом цього рішення.

Закон і Бізнес