Іспит з недовірою

«Позаштатна ситуація» в процедурі оцінювання: що приховує ВККС?

Кожен, хто проходив оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, розглядає його лише з точки зору власних результатів. У одних все пройшло вдало, в інших — ні. Однак, після ситуації, яка мала місце 9 липня 2024 року, варто все ж проаналізувати процедуру оцінювання не з точки зору особистих досягнень учасників, а з огляду законності порядку проведення іспиту.

Якщо вірити розробленому ВККС 04.11.2016 Порядку (на цей час затверджено новий Порядок, а старого мають дотримуватись ті учасники, хто не встиг за 8 років пройти оцінювання), іспит — це встановлений законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та або кандидата на посаду судді. Іспит відбувається шляхом складання учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.

ВККС запевняє, що «об’єктивність іспиту забезпечується його прозорістю, конфіденційністю тестових запитань і практичних завдань єдиною методикою встановлення його результатів, рівністю умов доступу до інформації про його процедуру, місце, час і тривалість проведення тощо».

А для того, щоб ні в кого не виникало сумнівів про заявлене, комісія віднесла частину відомостей про цю процедуру до службової інформації та відмовляє громадянам у наданні більш детальної  інформації не тільки про порядок проведення іспиту, а й про технічні засоби, що при цьому використовує. Саме так, не роз’яснює процедуру для того, щоб зробити її прозорою, а обмежує в доступі до інформації про неї.

Чому це важливо — зараз поясню. Як збудована процедура проведення іспиту?

Під час іспиту члени ВККС участі не приймають. Цим займаються близько 10 працівників апарату. Зареєстрованим учасникам на початку видається картка з номером для дотримання, на думку організаторів, «суворої» анонімності. А за дії, що можуть свідчити про порушення анонімності, комісія може покарати. Що вважати порушенням та яке може бути покарання вирішуватиме виключно ВККС. Очевидно, ця процедура прописана в тих документах, які визнані службовими і до яких доступу у громадян немає.

Про всі заборони та перестороги працівники додатково повідомляють пам’яткою, яку, негайно після підпису, відбирають! Мабуть, щоб ніхто в неї не подивився та не зробив те, що заборонено.

Перед першою частиною іспиту — тестуванням — формуються тестові запитання. 80 (або 100) запитань з варіантами відповідей на них розміщено на декількох аркушах, які складені по типу зошита. Цей зошит є одночасно і чернеткою для учасників. Крім того, для зручності машинної перевірки, формується аркуш відповідей, який заповнюється під час проходження тесту. Вони не змінюються та можуть бути надруковані без будь-яких обмежень. Всі дані до клітинок заносить сам учасник іспиту.

Оскільки тестових запитань більш як 700 (для конкурсу в апеляції — біля 3000), слід відібрати тільки їх частину, що передбачають умови тестування, а потім сформувати зошити із запитаннями-відповідями.

Формування зошитів комісія доручила певній комп’ютерній програмі за назвою «Іспит». Інформації про цю програму немає. Комісія  вказує, що підсистема «Іспит» є складовою системи автоматизації робочих процесів інформаційно-комунікаційної системи ВККС.

Цілком очевидно, що будь-якої інформації про цей комплекс комісія не надає, посилаючись на службову інформацію. З відкритих джерел відомо, що розробником програмного забезпечення є така фірма ТОВ «Айкюжен ІТ» м. Вишневе, вул. Європейска, б. 43, оф.3.

Комісія ж повідомила, що комплекс отримано комісією у 2016 році в межах проекту USАID «Справедлива, незалежна та відповідальна судова влада України» на умовах договору між компанією «Кімонікс Інтернешнл, Інк» та ТОВ «Айкюжн ІТ» від 12.05.2016 №АЮ-121-С-11-00002. І, в подальшому до комплексу закуповувалось програмне забезпечення за договорами, укладеними з тим самим ТОВ «Айкюжн ІТ» на невелику суму в 13.377.000 грн.

На ці гроші були встановлені й компоненти захисту на операційну систему, мережу, та антивірусний захист. Але продовження сертифікації цих компонентів не здійснювалася з-за дії воєнного стану в Україні, а просто продовжено до кінця війни.

Ще один підрядник комісії — ТОВ «НВП СМАРТ СОЛІОШЕНС» — відповідно до укладеного договору обіцяє до кінця року здобути атестат відповідності на комплексну систему захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи комісії. З огляду на розкриту інформацію та на події, свідками яких ми стали 09.07.2024, термін буде продовжено, оскільки до сертифікації систему прийдеться будувати з найнижчого рівня.

Дивно, що це не зупиняє ВККС у спробах експлуатувати наявний у неї комплекс, запевняючи всіх, що комісія обробляє в ньому службову інформацію.

Щоб запевнити учасників іспиту в прозорості та об’єктивності процедури оцінювання, їх представників запрошують прийняти участь у формуванні зошитів. При цьому складають протокол, де мають бути проставлені підписи працівників апарату, запрошених учасників тощо. Навіщо складається протокол не зрозуміло, оскільки сама процедура формування абсолютно непрозора. А ті, хто приймає в ній участь, засвідчити нічого не можуть. Власне, сама «нештатна ситуація» саме про це!

Оператор натискає не певну кнопку програми, та констатує, що відбувся відбір 80 запитань для іспиту. Будь-які запитання стосовно бази запитань, з якої здійснюється відбір, та інші уточнюючі запитанні (найбільш болючим є питання про відповідність надрукованих відповідей тому питанню, під яким вони надруковані) залишаються без відповіді. А найцікавіше — далі.

Після підпису протоколу всім учасникам цієї процедури повідомляють, що тепер працівники апарату йдуть друкувати зошити в інше приміщення. Так, це про «прозорість» процедури. Чому в інше приміщення? На якому обладнанні це друкуватиметься? Як пересилатиметься (і так сумнівно визначений) перелік запитань на інший ПК для друку? Хто матиме до нього доступ?

От так відбувається підготовка до іспиту, якому всі потім мають вірити. За словами працівників апарату ВККС, відбір практичного завдання здійснюється за тим самим принципом. Ну ви пам’ятаєте — відбір завдань програмою, про яку ніхто нічого не знає, пересилка мабуть до комп’ютера на столі. В такому випадку навіть друк в іншому приміщенні не потрібен.

Що друкується в іншому приміщенні? Хто відповідає за дотримання цієї процедури? Ці запитання залишаються без відповіді.

Тепер, що стосується «позаштатної події», яка виникла саме 09.07.2024. У будь-яких документах Комісії, в розданих пам’ятках про будь-які «позаштатні події» не йдеться, як і немає розробленого алгоритму дій.

І сам процес виявлення зошитів з дубльованими питаннями, і подальші дії працівників комісії: складання акту, виклик представників СБУ, Державної служби спеціального зв’язку здійснювалися виключно після пропозицій безпосередньо учасників іспиту. Комісія спромоглася лише зупинити проведення іспиту. Таким, що не відбувся, його було визнано лише не наступний день (добре, що хоч не чекали рішення в залі…).

Як виявилося пізніше, ніяких дій за участі спеціалістів Державної служби спеціального зв’язку не проводилося їх лише повідомили про «подію». Звернення до СБУ взагалі утаємничено, а може загубилося...

Спостереження за описаними подіями викликають сум з приводу готовності комісії проводити оцінювання та крайню недовіру до процедур. Намагаючись з’ясувати реальний стан речей, до ВККС були направлені чисельні запити. Звертаючись до розпорядника інформації ми приймали до уваги, що встановлений апаратно-програмний комплекс придбаний за державні кошти. Тому ховати інформацію про розробника, договірні відносини з ним, захист та сертифікацію обладнання немає ані сенсу, ані законодавчих підстав.

Повної відповіді не дочекалися. Кожного разу знаходились відомості, про які знати нам не дозволяється. Комісія просто ігнорує  припис закону «Про публічну інформацію» та не надає левову частку документів у той час коли закон дозволяє закривати лише інформацію, а не сам документ.

А той шум, що здійнявся 09.07.2024, потрошки ущухає. Ані СБУ, ані Державній службі спеціального зв’язку, ані, навіть тим, хто далі готується до іспиту, це не цікаво.

Продублюю запитання до комісії в цій публікації, можливо, вони хочуть розвіяти всі сумніви та опублікувати відповіді на них публічно:

• Як ознайомитись з документацію на програмний комплекс, що встановлено в ВККС хоча б в частині, необхідній для того, щоб працювати в ньому учасникам іспиту?
• Яка необхідність у допуску до експлуатації комплексу до створення та сертифікації системи захисту (КСЗІ)?
• Що таке «позаштатна ситуація» в рамках проведення процедури оцінювання та чи розроблено алгоритм реагування на неї?
• Чи дійсно оцінюються навички учасників, а не працездатність програмного забезпечення ТОВ «Айкюжен ІТ»?

Закон і Бізнес