Суддя Окружного адмінісуду м.Києва Володимир КЕЛЕБЕРДА:

«Є обґрунтовані сумніви в неупередженості ВККС відносно суддів ОАСК»

Як повідомляв «ЗіБ», 9 липня було фактично зірване складання кваліфікаційного іспиту на відповідність судді займаній посаді. Як повідомили у ВККС — через позаштатну ситуацію із формуванням тестових запитань. «ЗіБ» звернувся до одного із учасників цього тестування — судді Окружного адміністративного суду м.Києва Володимира КЕЛЕБЕРДИ, аби він прокоментував цю ситуацію та можливі причини такої безпрецедентної події.

«Це можливість позбавлення нас професії і перепона для продовження суддівської кар’єри»

— Володимире Івановичу, ви стали свідком не типової події, яка відбулась під час кваліфікаційного оцінювання суддів. Що власне відбувалось, і що пішло не так, під час тестування? Чи пов’язуєте ви цю подію із тим, що на цю дату було призначено іспити, саме для суддів ОАСК?

— Сьогодні (9 липня. — Прим. авт.) відбулась надзвичайна подія в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів. За час роботи комісії такі прецеденти не мали місця і це ставить під сумнів можливість продовження ВККС діяльності щодо кваліфікаційного оцінювання суддів до завершення розслідування обставин цієї події відповідними правоохоронними органами.

А саме — відбулось грубе порушення вимог закону в частині втручання в роботу автоматизованої системи під час проведення кваліфікаційного іспиту на відповідність займаній посаді суддями Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, під час складання анонімного письмового тестування суддями виявлено неправильність формування тестових запитань програмним комплексом, що взагалі унеможливлювало  складання тесту. Й подальше його складання суддями, призвело б до незадовільного результату тестування.

Про виявлені обставини нами було повідомлено уповноважених представників. У подальшому працівниками секретаріату було призупинено проведення іспиту, відібрано тестові зошити з неправильно сформованими запитаннями, враховуючи таку позаштатну ситуацію, а потім взагалі зупинено проведення іспиту, як вказав в.о. голови ВККС Руслан Сидорович, — до вирішення даного питання окремим рішенням комісії.  

Щодо зазначених обставин, виявлених порушень, суддями складено акт, який передано комісії з вимогою провести перевірку та усунути виявлені порушення, що унеможливили складання сьогодні іспиту.

Протягом часу складання такого іспиту працівниками секретаріату ВККС здійснювалася відео-фіксацію, яка має бути розміщена в мережі Інтернет, й має містити запис усіх події, що відбувались під його проведення цього дня.

Ми відкидаємо можливі будь-які припущення, щодо можливих «збоїв» в роботі автоматизованої системи чи інших «випадковостей» — таку подію, ми вважаємо, грубим порушенням вимог закону, а саме кримінальним злочином — «несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи», що мав на меті спотворення результатів тестування суддів ОАСК, з певною очевидною метою — домогтися звільнення суддів.

За таких обставин, така подія має бути досліджена правоохоронними органами та надана їй оцінка в межах кримінального процесуального законодавства. А продовження тестування повинно в подальшому продовжуватись без застосування скомпрометованої програмної частини автоматизованої системи. А розробка, тестування та сертифікація нової програмної оболонки, має бути здійснено у законний спосіб.

Утім, у роботі ВККС вже не вперше мали місце різного характеру порушення законодавства в питаннях щодо суддів ОАСК. 

Так, зокрема, як відомо, ОАСК було ліквідовано відповідним законом з одночасним створенням іншого суду тієї ж інстанції і тієї самої юрисдикції. Закон «Про судоустрій і статус суддів» передбачав можливість суддям ліквідованого суду переведення без застосування конкурсних процедур до іншого суду тієї ж інстанції.

Проте, з часу набрання чинності цим законом ВККС не здійснила, взагалі жодних дій з цього питання. В подальшому — 30 грудня минулого року — набрали чинності зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», який вже передбачав можливість такого переведення суддів, але вже після успішного підтвердження здатності здійснювати правосуддя (кваліфоцінювання). Й цей же закон визначив строк для ВККС завершення таких процедур оцінювання — протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом. Тобто — до 30 червня 2024 року. Цього також не зроблено ВККС.

Ми листами звертали увагу комісії щодо такої вимоги закону й просили забезпечити її виконання. Проте, як вимога закону, так і наші звернення залишені комісією без уваги. Як ви самі, можете переконатись ВККС лише тільки призначила дати проведення кваліфікаційного іспиту поза межами відведеного строку, а ймовірна дата закінчення такої процедури взагалі не відома.

Ми вважаємо, що проведення комісією тепер будь-яких дій щодо кваліфоцінювання поза межами цього строку є порушенням вимог закону й здійснюється у незаконний спосіб. Проте, одразу випереджу ваше питання й зазначу, що, незважаючи на це, будучи відкритими перед суспільством та маючи намір підтвердити власну здатність здійснювати правосуддя в адміністративному суді ми виконуємо рішення ВККС та проходимо відповідні етапи оцінювання.

Проте, це далеко не все. Так, як вже вам стало відомо, а про це вже були публікації в ЗМІ, суддями ОАСК при ознайомленні з затвердженими комісією питаннями до тестів виявлено значну кількість помилок. Нами двічі направлялись листи, в яких вказувалось на наявні недоліки й лише для прикладу наводились окремі питання з обґрунтуванням суті помилки.

Відреагувала комісія лише на одне зі звернень й досить, дивний спосіб — лише виключили з переліку питань «проблемні» питання, які наводились в якості прикладу. При цьому, акти ВККС визначають інший порядок дій у разі необхідності доопрацювання чи внесення змін до вже затвердженого переліку питань за участі Національної школи суддів й з дотриманням певних термів. Тому й щодо цього питання комісія відреагувала в незаконний спосіб відносно ініціативи суддів ОАСК.

Залишились без реагування, також, й наші інші звернення щодо забезпечення належних безпечних умов проведення іспиту, щодо інформації про розробника, ліцензування і так далі програмного комплексу автоматизованої системи та інше. 

Все це вказує на особливе, наперед сформоване негативне ставлення комісії до суддів ОАСК.

Як підсумок, сьогодні ми стали свідками таких подій. При цьому, викликає особливий подив і звертає на себе увагу той факт, що сьогодні зі 105 запрошених учасників з’явились для складання іспиту лише судді ОАСК, окрім однієї судді господарської спеціалізації. І тільки щодо нас за довгий час роботи ВККС її автоматизованою системою спотворено зміст тестових запитань, що викликає не лише подив, а й зайвий раз доводить обґрунтованість сумнівів.   

«Комісія діяла не в правовий спосіб, зупиняючи оцінювання»

— У ВККС дане втручання в роботу автоматизованої системи назвали «позаштатною ситуацією». А як в комісії відреагували та які рішення були прийняті одразу після фактичного зриву кваліфоцінювання?

— Комісія вдалась до досить дивної поведінки, оскільки нормативні акти, які регламентують її роботу, дають можливість розпочати кваліфікаційне оцінювання за таких обставин: відповідної явки осіб на іспит; здійснення їх анонімізації (шляхом присвоєння кожній особі ідентифікаційного унікального номеру); формування переліку тестових запитань з розподіленням по варіантам, друкування і видача учасникам зошитів з тестовими запитаннями, після чого оголошується початок тестування. Усі ці дії були проведено й оголошено про початок тестування. В такому випадку нормативні акти ВККС визначають єдиним наслідком початку тестування — його завершення.

Сьогодні ж початок процедури відбувся, а кінець — ні. Судді не складали іспитів.

Спершу оголошувалось про призупинення, потім — про зупинення тестування. Врешті-решт, нам повідомлено, що тестування не відбудеться й про подальше його продовження комісією прийматиметься рішення після ретельної перевірки, цих обставин за участю СБУ й інших правоохоронних органів, що зумовлює правову невизначеність з означеного питання.

Звісно, що такі рішення ВККС про призупинення та зупинення й непроведення іспиту у визначений день не відповідають власним актам комісії й, очевидно, це потребуватиме в майбутньому додаткового врегулювання. Однак, й такими діями не забезпечено дотримання законної процедури відносно суддів.

Звісно, що таке втручання — це не «позаштатна ситуація», як формулює визначення цієї події комісія, а виявлення події вчиненого злочину. А відтак усі подальші дії мали відбуватись з повідомленням правоохоронних органів про вчинений злочин й викликом їх працівників на місце його вчинення й проведення відповідних дій правоохоронцями за нашою участю, оскільки ми стали свідками, виявили цю обставину й у межах розслідування кримінального провадження можемо набути статус потерпілих. 

Зверніть увагу, що автоматизована система ВККС працює тривалий час. З 2016 року комісія провадить процедури кваліфікаційного оцінювання, і ніколи не було прецедентів таких помилок. На мою думку, це свідчить про внесення несанкціонованих змін до програмного комплексу чи застосування додаткового програмного продукту в роботі автоматизованої системи, що призвело до такого результату.

З якою метою відбулось таке втручання і «доналаштування» саме в той день, коли на тестування були запрошені саме судді ОАСК? Ми вважаємо, що це — наслідок негативного відношення до нас з конкретною метою домогтися таких результатів тестування які б забезпечили можливість прийняття рішення про невідповідність займаній посаді і звільнення.

— Тобто, на вашу думку, ВККС не мала права зупиняти проведення кваліфіспиту?

— Комісія вчиняла дії не за власною інструкцією, оскільки зупиняти проведення оцінювання, збирати роботи без завершення вона позбавлена жодного права. Проте у нормативних актах комісії відсутні алгоритми дій у ситуації, коли система не змогла згенерувати правильні питання. А Комісія, як суб’єкт владних повноважень за Конституцією може діяти лише в межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Такого випадку не передбачено, спосіб не визначений. Проте, наразі поки що складання кваліфіспиту  зупинено.

Тож, акцентуємо увагу на тому, що Комісія діяла не в правовий спосіб.

Також, ми вважаємо, що відбулось втручання до програмного комплексу автоматизованої системи, які призвели до такого наслідку, що є кримінальним правопорушенням.

Наразі не відомо, ким здійснено втручання, і ми маємо намір звернутись до відповідних правоохоронних органів для вирішення цього питання у кримінально-процесуальний спосіб.

Наразі ж, переконаний, що унаслідок цієї події ВККС позбавлена законних підстав для продовження процедур кваліфоцінювання із застосуванням автоматизованої системи до поки у належний спосіб не буде забезпечено експертної перевірки програмного коду системи, обладнання й інше на предмет втручання, виправлення, встановлених перевіркою змін в програмному коді, чи замовлення іншого програмного комплексу у незалежного розробника й введенням такої системи в експлуатацію у законний спосіб. Не можливо довіряти, та я не довіряю правильності й коректності цієї системи на майбутнє після таких подій.

Таке втручання й такі «помилки» системи без розслідування, експертного дослідження й виправлення наслідків втручання можуть повторюватись в майбутньому, не обмежуючись суддями ОАСК, а й під час тестування інших суддів. Адже за графіком наступні іспити мають відбутися вже 11 липня, далі 30 липня й так далі. Цілком очевидно, що до цих дат, не те що щось виправити чи ввести в експлуатацію переписаний програмний продукт у законний спосіб, а й не можливо навіть встигнути розпочати таку перевірку.

Й за підсумком розслідування обставин такого інциденту й вчинених дій ВККС щодо усунення порушень в власній роботі суспільство і судді мають бути поінформавані у законний спосіб.

«У ВККС дійсно сформоване негативне ставлення до нас, яке з часом не змінюється»

— Тобто, на вашу думку, ВККС має якесь упереджене ставлення саме до суддів ОАСК?

— Скажімо так: є обґрунтовані сумніви в неупередженості комісії відносно суддів ОАСК. Адже всі ми пам’ятаємо коментарі колишнього керівника ВККС Романа Ігнатова щодо суддів ОАСК, який публічно звинувачував суддів у тиску на себе, виправдовуючись у сумнівах, які виникли стосовно наявності у нього російського громадянства, тим самим формуючи негативне ставлення суспільства до ОАСК. Ми публічно звертались до ВККС щодо спростування таких тверджень чого не відбулось. В своїх коментарях на прес-конференціях члени комісії особливо виділяли питання щодо суддів ОАСК. Усе це вказує на те, що у ВККС дійсно сформоване негативне ставлення до нас, яке з часом не змінюється.

Я наводив вам ряд обставин особливого негативного відношення комісії в цілому до суддів ОАСК і особливого підходу до виконання своїх повноважень в питаннях, що стосуються нас. Таке враження склалось не безпідставно.

На жаль, це має місце. Проте, таке негативне відношення й ставлення в роботі ВККС не повинно мати місця до жодного суддівського колективу чи окремо взятого судді. Й, попри заяви очільника ВККС Р.Сидоровича, що для нього усі судді в «одному статусі», це не спростовує наявності особливого підходу в роботі комісії до нас.

Так, за законом усі судді в одному статусі, але, на жаль, єдиний статус не перешкоджає комісії виокремлювати суддів ОАСК серед інших з «певними цілями» в угоду окремим особистостям та їх організаціям, які необґрунтовано пов’язують себе з громадянським суспільством й впровадженням принципів демократичного суспільства, й здійснюють таку діяльність на оплатній основі та діють не в національних інтересах. Саме ці особи «адвокатували» в мас-медіа негативне ставлення до суду та, використовуючи відсутність дієвих механізмів захищеності суддів, спромоглися створити негативне реноме суддям цього суду. Це, зокрема, стало підставою для внесення законопроекту про ліквідацію суду ціною авторитету органів, які мали чи мали б відіграти належну роль в цьому питанні.

Насправді судді ОАСК, як судді адміністративного суду, завжди здійснювали свою діяльність у межах покладеного законом завдання — захисту прав громадян та юридичних осіб від порушень зі сторони держави, й такі права, за Конституцією, є найвищою цінністю. І, в дійсності, колективу ОАСК довіряли люди. Судді завжди мали високу професійну репутацію, проте до колективу завжди були претензії незадоволених відповідачів — органів влади які «не лінувались» виправдовувати допущені випадки незаконності в своїй роботі негативними характеристиками суду. Тоді ми не вважали, що повинні виправдовуватись на беззмістовні, проте й негативні звинувачення.

Статистика розгляду справ в ОАСК протягом часу його діяльності вказувала на суттєву перевагу кількості задоволених позовів осіб до держави ніж відмов у таких позовах. А проведені анонімні опитування вказували про значний відсоток довіри суду й досить незначний із зауваженнями щодо організації роботи.

— А як щодо колег з інших судів — як вони відреагували на події, що відбулись під час кваліфоцінювання?

— Дивна ситуації ще й у тому, що неявка на кваліфоцінювання чи засідання ВККС може зумовити висновок про нескладення іспиту чи відмову від його складання з наступним рішенням про внесення подання до ВРП про звільнення. Тому, для неявки судді на іспит потрібні дуже вагомі й поважні причини.

Нагадаю, що на 9 липня комісією було запрошено більше сотні суддів з адміністративної і господарської юрисдикції першої та апеляційної інстанцій. За виключенням однієї судді з Господарського суду Полтавської області на іспит прибули тільки судді ОАСК. Хіба ця обставина не викликає подив?!

У минулому, коли мали місце неявки певної кількості суддів ОАСК з поважних причин, це стало топ-новиною із звинуваченнями в намірах зірвати кваліфоцінювання. Окремим суддям, таку неявку використали як намір ухилення від проходження оцінювання в кримінальних звинуваченнях.

Натомість, на 9 липня із 105 викликаних суддів прийшли лише 15, і цьому факту ВККС не надає взагалі жодної оцінки. Напевно, вважає несуттєвою обставиною. Й це не викладається з негативним змістом в коментарях. Це вчергове вказує на вибірковий (неоднаковий) підхід до суддів ОАСК при здійсненні ВККС своїх повноважень, щодо оцінювання суддів.

Усупереч раніше сформованій думці, згаданими мною вище окремих особистостей та їх організацій, переконую вас, що судді ОАСК не уникають й не бояться жодних процедур в межах кваліфоцінювання і готові достойно їх пройти й підтвердити здатність здійснювати правосуддя. Проте й мають законні очікування, щодо законності проведення таких процедур та справедливого підходу неупередженим складом комісії в оцінках результатів оцінювання.

«Поки не буде забезпечено незалежність суддів, говорити про становлення системи судочинства неможливо»

— 6 липня відзначалось 19 років адміністративній юстиції в Україні. Враховуючи викладені вами обставини, наскільки можна говорити про те, що становлення адмін’юстиції в нашій країні відбулось?

— Становлення будь-якої юстиції можливе лише в тому випадку, коли буде забезпечено незалежність судді і суду. До поки державою не буде забезпечено незалежність суддів, говорити про становлення якоїсь системи судочинства чи судочинства в цілому неможливо. Суд має бути неупередженим, а для цього він має бути позбавлений будь-якого зовнішнього впливу.

Наразі, скажу від себе особисто, як від судді ОАСК, ми зазнавали достатньо заходів впливу різного характеру, це й: порушення кримінальних справ; тривалі їх розслідування з безпідставним звинуваченням; ліквідація суду з надуманих мотивів, які не відповідали дійсності, без дотримання процедур такої ліквідації (оскільки закон вимагає таку ініціативу проявляти тільки після консультації з ВРП, отримання відповідного погодження, чого не відбувалось); допущення процедурних порушень щодо голосування в парламенті, непоодинокі спроби проведення обшуків в приміщеннях суду та інших судів — це вже стає нормою.

Додам до цього переліку значну кількість негативних виступів, висловів й публікації з коментарями стосовно суддів з наведенням недостовірної та перекрученої інформації, нерідко й образливого характеру. Наразі ці коментарі викладаються з визначенням їх як оціночних суджень. Але ж вони формують й у громадськості негативне відношення до цього судді, й суддя як споживач такої інформації зазнає впливу в такий спосіб! Як правило, причини таких публікацій з виступами, коментарями й таке інше пов’язані з розглядом конкретних справ.

Коли законодавець не надає достатньо гарантій для судді й не забезпечує його незалежність, говорити про становлення правосуддя неможливо. Не кажучи вже про інші питання: матеріального забезпечення суддів, суддів у відставці; права та гарантії незалежності суддів, що гарантовані Конституцією.

При незабезпеченні державою гарантій незалежності судді, розбудувати систему неможливо. Відповідно вона не розбудовується в тому розумінні і сенсі, як того вимагає закон, Конституція і міжнародні зобов’язання.

Проте, попри наведене, нині тисячі суддів забезпечують здійснення справедливого правосуддя, будучи так само як і інші українці членами громадянського суспільства, що нині переживає непростий час боротьби з ворогом та забезпечують, навіть за таких умов, виконання покладених на них законом завдань.

Ось такі, не зовсім «святкові» висновки від судді адмін’юстиції.

Закон і Бізнес