Бонуси для платників і мораторій на перевірки: перспективи повоєнних років від судді ВС

Податкова політика має бути спрямована на зменшення проявів винної поведінки держави та платників. Зокрема, позитивний ефект у контексті функціонування інституту вини матимуть преференції для сумлінних платників.

Таку думку висловив суддя Касаційного адміністративного суду Ігор Дашутін під час конференції «Концепція вини в податковому праві», інформує «Закон і Бізнес».

Він зауважив, що важливо стратегічно визначитися з перспективами нормативного врегулювання вказаного інституту в повоєнні роки. Як перспективні напрями такої політики він назвав податкові мораторії, зокрема, на податкові перевірки всіх осіб, які не є суб’єктами господарювання; повний мораторій на податкові перевірки (без винятків, зокрема, на підставі п.78.1.1 ст.78 ПК) та безумовна реєстрація податкових накладних для сумлінних платників, які сплачують визначений рівень сукупного податкового навантаження та виплачують відповідний рівень заробітних плат.

Також сумлінним платникам можна нараховувати бонуси за кожну сплачену до бюджету гривню. Вони обліковуватимуться на спеціальних рахунках і альтернативно можуть бути витрачені на власні потреби шляхом використання платіжних карток, або конвертовані в криптовалюту, або йти в оплату в системі публічних закупівель / за надані державою послуги, або для фінансування власної пенсії чи пенсій своїх батьків, запропонував суддя.

Аналізуючи судову практику, І.Дашутін звернув увагу на постанову від 5.10.2022 у справі №360/2327/19. У цьому спорі ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» просило скасувати ППР про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, зокрема, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність притягнення платника до відповідальності, оскільки затримка реєстрації накладних у ЄРПН виникла не з вини платника, а у зв’язку з наявністю форс-мажорних обставин, які становлять загрозу безпеки людини (проведення бойових дій у межах АТО).

А у справі №500/1322/20, на яку звернула увагу його колега Раїса Ханова, йшлося про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних унаслідок арешту рахунків. КАС зауважив, що платника звільнено від відповідальності за порушення строків реєстрації накладних, якщо було вжито всіх заходів, спрямованих на виконання покладеного обов’язку щодо їх реєстрації, а неможливість реєстрації накладних виникла не через його ті чи інші винні дії або бездіяльність.

Також Р.Ханова відзначила справу № 260/5659/22 про недотримання встановлених «Перехідними положеннями» ПК граничних строків реєстрації податкових накладних Верховний Суд визначив, що скорочені строки вчинення дій податковим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника у виконанні податкового обов’язку поданням податкових накладних/ розрахунків коригування на реєстрацію. У контролюючого органу зберігається обов’язок належного реагування на правомірні дії платника.

Також суддя звернула увагу, що вина як елемент податкового правопорушення підлягає встановленню з урахуванням конкретних фактичних обставин, зовнішніх ознак діянь. Обов’язок доказування вини платника мають виконувати контролюючі органи. Вони ж мають нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов’язків.

Закон і Бізнес