Чи може директор юридичної особи бути відповідачем у цивільній справі — ВС

У разі вчинення правочину юридичною особою директор виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного цивільного суду, скасовуючи попередні рішення у справі №511/1915/20 та ухвалюючи нове, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі спір стосувався відключення від енергопостачання будинку у садівничому товаристві. У позові позивачка просила визнати дії голови правління незаконними, зобов’язати вчинити певні дії, відшкодувати моральну шкоду.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у позові відмовив.

Своєю чергою, ОП КЦС зазначив, що позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч.2 ст.48 ЦПК).

Також ОП зауважила, що дієздатність юрособи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління).

При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юрособи (див., зокрема, постанову КЦС від 16.02.2022 у справі №554/7761/20, постанову ОП КЦС від 11.12.2023 у справі №504/4099/16-ц).

У цій справі після відкриття судом першої інстанції провадження у справі позивачка подала до суду уточнену позовну заяву, якою фактично замінила відповідача: з голови правління СТ «Мрія-3» на СТ «Мрія-3», залишивши при цьому незмінними підстави заявленого позову. Водночас, суд першої інстанції продовжив розгляд справи до обох відповідачів та відмовив у позові як до голови правління товариства, так і самого товариства.

Однак КЦС зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на неможливість посадової особи брати участь у розгляді цивільної справи як відповідача. За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до голови правління СТ «Мрія-3», підлягає закриттю.

Водночас, ОП КЦС дійшла висновку, що існують підстави для визнання незаконними дій СТ «Мрія-3» щодо відключення від електропостачання та зобов’язання СТ «Мрія-3» поновити подання електроенергії.

Закон і Бізнес