Безпорядні зв’язки з КПК

Чи може особа набути статус підозрюваної внаслідок імітацій вручення підозри

Коли КПК залишається невблаганним, в органів досудового розслідування та сторони обвинувачення проявляються креативні здібності. Так з’являються на світ нелогічні спроби вручити підозру та мінливість у позиціях.

Ілюзія законності

В апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд апеляційної скарги, поданої стороною захисту в справі №991/3181/24 на ухвалу ВАКС.

Сторону захисту в даній справі представили юристи ЮК «АМБЕР» Семен Ханін, Мурад Абакаров та Людмила Козятник. На початку засідання адвокати клопотали про надання дозволу на трансляцію судового розгляду. Проте прокурор та власне колегія суддів чомусь заперечили проти відкритості, що видається щонайменше дивним з огляду на присутність журналістів у судовому засіданні.

В ході виступу із доводами щодо апеляційної скарги захисники висловили свою позицію, за якою їх підзахисний не набув статусу підозрюваного. Для цього, на їхню думку, є щонайменше кілька обставин. Фактично підозру так і не було вручено, хоча під час досудового розслідування детективом НАБУ та прокурором були вчинені безуспішні спроби цього. Наприклад, відповідна підозра надсилалась на корпоративну електронну пошту, якою підзахисний не користувався із 2019 року. Також підозру намагались вручити безпосередньо батькам підзахисного, а також у мессенджері за номером, користувачем якого він не є.

Під час первісного обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення лунали узагальненні місця спроб вручення підозри — місто Київ та місто Миколаїв. Все це, на перший погляд, виглядає як старанна робота органів досудового розслідування. Але будь-яка логіка втрачається, коли з’ясовується обставина перша: підзахисний набув статусу тимчасово переміщеної особи і виїхав за межі України, де став на консульський облік. Й встановити цей факт за допомогою системи «Аркан» було задачею кількох хвилин. Обставина друга: за останнім фактичним місцем проживання підзахисного на території України підозру навіть не намагались вручити.

Захисник Мурад Абакаров зауважив, що оскільки підзахисний не перебуває на території України, повістка йому мала б вручатись згідно з міжнародним договором про правову допомогу, натомість орган досудового розслідування рандомно визначив адреси. До того ж, спочатку сторона обвинувачення відстоювала позицію, за якою слідчі не знали про те, що особа, виїхала за кордон. Але згодом позиція була змінена на те, що про виїзд за кордон було відомо, а про постановку на консульський облік — ні.

Захисники переконані: таким чином сторона обвинувачення вводила колегію суддів в оману та здійснювала маніпулювання фактами, імітуючи вручення підозри та створюючи ілюзію про вчинення всіх заходів для вручення повідомлення. Фактично ж цим порушувались та свідомо ігнорувались норми ч.7 ст.135 та ч.1 ст.566 КПК.

Легалізована легенда

Семен Ханін під час виступу зазначив, що АП ВАКС потрібно визначитись із кількома суттєвими питаннями, які матимуть важливі наслідки для всієї юриспруденції. Зокрема, чи перетворюється провадження на несправедливе, якщо сторона обвинувачення системно спотворює докази та надає до суду неправдиві відомості? Чи є це порушенням прав людини?

Під цим сторона захисту має на увазі три факти. Перше – це підробка роздруківки з банківського рахунку. Друге — відсутність при обранні запобіжного заходу генеральної угоди, яку начебто дослідив слідчий суддя. Третє — свідоме введення в оману суду щодо відсутності даних щодо перетину кордону підзахисним.

Адвокат зазначив, що навіть у справі, яка тоді подавалась до суду, наявна перевірка по системі «Аркан» за період з 1.01.2019 до 14.09.2023. А 26.09.2023 особі повідомлено про підозру. Але в роздруківці, яку подавала саме сторона обвинувачення, не стоїть дата, коли отримані ці відомості. І все ж таки сторона обвинувачення під запис стверджувала, що їй було невідомо, що особа перебувала за кордоном. Слідчий суддя при цьому відхилив доводи захисту, бо «з наданих стороною захисту документів не вбачається, що сторона обвинувачення станом на 26.09.2023 була обізнана, що підзахисний у встановленому законом порядку змінив місце перебування».

Згодом сторона обвинувачення стверджувала, що коли вони про це дізнались — звернулись до МЗС і отримали відомості, що особа стала на консульський облік у Німеччині і відома її адреса, але це стало відомо, мовляв, тільки після 26.09.2023. Сторона обвинувачення таким чином підтвердила, що мала можливість з’ясувати фактичну адресу перебування єдиним запитом до МЗС, вважає захисник.

«Наразі у нас така ситуація, коли ми одночасно не погоджуємось як зі стороною обвинувачення, так і з шановним слідчим суддею», — пояснив Семен Ханін. За словами адвоката, слідчий суддя вигадав позицію за сторону обвинувачення. Він погодився з останньою, яка стверджувала, що певний детектив знав, що особа виїхала, а інші — ні. Але потім змінив позицію в інших обставинах, коли у брата особи проводили обшук, і тільки потім з’ясували, що він виїхав за кордон. І знову процесуальний опонент змінив позицію: мовляв, детективи думали, що підозрюваний виїжджав, але повернувся.

В ухвалі суддя зазначив — знали, що виїхав, але не знали куди, хоча про це сторона обвинувачення жодним словом не обмовилася. «Навіщо ця циркова вистава? Органи досудового розслідування розуміли, що особи в країні немає, але, передбачаючи, як буде розмірковувати суд, у суді легалізували свою легенду. Який в цьому правовий зміст?», — обурився Семен Ханін.

Тож сторона захисту звернулась до АП ВАКС за вирішенням двох питань: по-перше, констатації того, що особа не набула статусу підозрюваної в розумінні порядку, передбаченого, КПК; по-друге, задля отримання оцінки в окремій ухвалі щодо системних порушень з боку сторони обвинувачення, а саме надання неправдивих відомостей. Також захисник звернув увагу на те, що отримання дозволу на СДР та нова й змінена підозра підпадають під доктрину плодів отруйного дерева, адже це наслідок неправомірних дій.

Прокурор у судовому засіданні виявився небагатослівним і навіть «пожертвував» хвилини свого виступу стороні захисту. Втім опонент був переконаний у своїй правоті та зазначив, що КПК не обмежує кількість спроб вручення повідомлення про підозру.

Натомість, одного із суддів колегії, схоже, більше цікавить місцеперебування підозрюваних, аніж дотримання їх прав, що знайшло своє втілення у фразі: «На пляжі у Катарі та на Балі знаєте скільки знаходиться людей, які перебувають у розшуку?!».

Зрештою АП ВАКС відхилила скаргу сторони захисту.

P.S.: В повному тексті ухвали АП ВАКС у даній справі  доводи та аргументи сторони захисту відсутні. Ознайомитись із повним текстом ухвали можна за посиланням.

Про реакцію на таке рішення «ЗіБ» запитав у одного із захисників у даній справі:

СЕМЕН ХАНІН, адвокат, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., заслужений юрист України:

— До того, як ми отримаємо повний текст судового рішення, мотиви такого рішення ми не побачимо. Але, що я хотів би зауважити. Є дійсно дуже важливе питання — чи може сторона обвинувачення, намагаючись щось довести, спотворювати докази чи їх фальсифікувати? І які наслідки це має? Тому що представник сторони обвинувачення — це представник держави. Фактично держава йде за особою, відверто порушуючи закон. Спочатку сторона обвинувачення стверджує, що вона не знала про місце перебування особи і що вона виїхала за межі країни, тому й ходили по різних адресах, не знали, що він тимчасово переміщена особа. А зараз з’ясовується, що все знали, але вводили суд в оману. І суд каже, що нічого страшного, з ким не буває?! А слідчий суддя взагалі примудрився вказати, що дослідив документ, який відсутній у справі.

Це проблеми, які лежать далеко за межами цієї справи. Це питання взагалі про те, що відбувається у державі з дотриманням прав людини? Це досудове розслідування, представники держави, суд чи 37-й рік, коли особа винна вже тому, що винна?  

КПК може нам подобатись, а може не подобатись. Але якщо КПК є, то ми його маємо дотримуватись. Цей кодекс передбачає, в якому порядку потрібно повідомляти підозру особі за кордоном. Але все одно починається дискурс щодо того, як це слід робити, куди писати. Ну тоді дайте нам новий КПК, який діє саме на території, наприклад, ВАКС, і ми будемо його дотримуватись. Це як грати в карти з людиною, яка змінює правила під час гри.

Тепер щодо поведінки — звісно етичні норми це дуже важливо у діяльності адвоката, прокурора й самого суду. Прокурора образило те, що я сказав, що він перетворює суд на циркову виставу. А те, що ми разом із журналістами і адвокатами спускаємось сходами і він каже: «Передайте «привіт» брату підозрюваного, ми про нього не забули» — як називається? По-перше, я не є представником чи адвокатом його брата, а, по-друге, це очевидно погроза з боку представника держави. А це хіба етично і законно? На жаль, такий стан правосуддя сьогодні.

Звісно ми хвилюємось за долю нашого клієнта, але також хвилюємось за долю правосуддя взагалі. Бо якщо все йде так, то для чого тоді адвокати, які тільки заважають правосуддю? Нехай тоді буде як при Сталіні: трійка – прокурор, слідчий і суддя — все вирішують самі. В трансляції нам відмовили, тому є єдине сподівання на юридичну пресу, яка висвітлить те, що тут відбувалось.

Закон і Бізнес