Хабар за екзамен, строки розслідування і допустимість доказів — огляд ККС

Наявність дозволу на використання результатів НС(Р)Д з іншого кримінального провадження є достатньою правовою підставою навіть за відсутності ухвали про надання дозволу на проведення цієї НС(Р)Д.

Такий висновок щодо застосування норм права, передбачених ч.1 ст.257 та ч. 12 ст.290 КПК в їх взаємозв’язку зі ст.86 КПК зробила колегія суддів Касаційного кримінального суду у справі №465/2671/17, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі місцевий суд визнав особу невинуватою у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.366 КК та виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК. А іншу особу визнано невинуватою у пред’явленому обвинуваченні за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК з тих самих підстав.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновком місцевого суду, поставив під сумнів допустимість усіх доказів щодо винуватості цих осіб, оскільки вони здобуті в рамках іншого кримінального провадження, тобто до внесення відомостей в ЄРДР щодо цього провадження.

Натомість, ККС зазначив, що внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення з порушенням строків, передбачених ст.214 КПК, не свідчить про недопустимість доказів, зібраних у ньому після внесення відомостей про злочин до ЄРДР, а також доказів зібраних в іншому провадженні, в ході досудового розслідування якого було виявлені ознаки даного кримінального правопорушення, якщо збирання доказів не було спрямовано на розслідування виявленого злочину.

Також наголошено, що долучення стороною обвинувачення при виконанні вимог ст.290 КПК ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на використання результатів НС(Р)Д з іншого провадження, в ході проведення якої були виявлені ознаки кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, свідчить про виконання органом досудового розслідування в повному обсязі положень ч.12 ст.290 КПК та є достатньою правовою підставою для використання результатів НС(Р)Д, навіть за відсутності ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення вказаної НС(Р)Д.

Крім того, в огляд практики ККС за листопад 2023 року включені й інші правові позиції та висновки.

Зокрема, стосовно поняття «службова особа» у ст.368 КК, зазначено, що такою є й особа, яка у складі екзаменаційної комісії приймає іспити, виставляє оцінки, тобто здійснює тимчасову діяльність, що має організаційно-розпорядчий характер, оскільки саме від результатів іспитів залежить право продовжувати навчання, право отримувати стипендію (справа №461/3472/17)

Як умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121 КК) Суд кваліфікував дії особи, яка спричинила потерпілому ушкодження обличчя, що потребує подальшої хірургічної корекції, тобто призвело до непоправного знівечення обличчя (справа №161/1826/19).

У справі №369/11708/19 ККС зробив висновок, що у строк досудового розслідування не включається період із дня постановлення слідчим суддею ухвали про скасування повідомлення про підозру до дня скасування судом апеляційної інстанції вказаної ухвали.

А у справі №347/222/21 Суд зауважив, що положення ч. 3 ст. 105 КПК не вимагають, щоб додаток до протоколу були засвідчені підписами всіх перелічених у цій нормі суб’єктів, достатньо аби він був засвідчений одним із них.

Закон і Бізнес