Верховний Суд запланував зустрічі із суддями у форматі «питання-відповідь» в усіх регіонах України. Захід у Хмельницькому апеляційному суді поклав їм успішний початок.
Велика частина питань, які судді місцевих загальних та апеляційних судів надсилали до ВС, так чи інакше стосувалася війни, інформує «Закон і Бізнес».
Тож секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник розпочав із процесуальних питань: неповідомлення про виклик у судове засідання учасників судового процесу, відвід суддів, порушення правил юрисдикції судів. Сказав, що майже кожен суд України звертався з питаннями на кшталт «Як повідомити особу у тимчасово окупованому Маріуполі чи ту, що виїхала за кордон, втікаючи від війни?»
Він звернув увагу, що повідомлення про виклик у судове засідання для учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованій території та не мають офіційної електронної адреси, а також за аналогією, для тих, хто перебуває на території, де ведуться бойові дії або ж переїхав в інше місто України, публікуються на вебсайті суду за 20 днів до дати розгляду справи.
Щодо повідомлення про виклик у судове засідання країни-агресора, яка є відповідачем у справах, Д.Луспеник нагадав, що ВС обмежив судовий імунітет РФ, проте це не означає, що не потрібно повідомляти посольство чи МЗС цієї країни про пред’явлений позов. Це важливо для того, аби в майбутньому такі рішення були визнані іноземними державами.
Водночас КЦС зафіксував війна РФ проти України розпочалася не 24.02.2023, а на 9 років раніше — 27.02.2014.
Суддя ВС Роман Лідовець зосередився на питаннях, які не унормовані у законах. Зокрема, в якому порядку слід виконувати абз.2 ч.1 та ч.6 ст.187 ЦПК, якщо відповідач ґу заяві — цивільна особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, а місце реєстрації зазначене в зоні ведення бойових дій чи на ТОТ. Суддя роз’яснив: аби виконати ці норми, потрібно звертатися до найближчого до цих територій управління Державної міграційної служби. Там створені відділи обліку та моніторингу реєстрації місця проживання, які уповноважені надавати судам необхідну інформацію.
Під час діалогу судді обговорили також питання доказування у справах (витребування доказів, призначення судом експертиз без відповідного клопотання), зловживання процесуальними правами, способи захисту, про забезпечення позову і зустрічне забезпечення позову, про трудові й земельні спори та інші.

Хмельницький апеляційний суд став майданчиком для діалогу представників судів трьох інстанцій: першої, апеляційної та касаційної.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!