Сторона захисту іноді перебільшує істотність помилок, допущених стороною обвинувачення під час досудового розслідування чи судового розгляду, та суттєвість їхнього впливу на кінцевий результат.
На це звернула увагу суддя Касаційного кримінального суду Олександра Яновська під час форуму, інформує «Закон і Бізнес».
За її словами, досить часто сторони провадження забувають про те, що кримінальний процес ґрунтується на засадах змагальності. Так, сторона обвинувачення вважає, що працює «в одній зв’язці» із судом, який виправить усі помилки слідства. У свою чергу сторона захисту покладається на презумпцію невинуватості й розраховує на те, що вказівки на процесуальні помилки сторони обвинувачення буде достатньо для того, щоб відстояти свою позицію.
О.Яновська зауважила, що згідно з позицією ВС порушення КПК слід вважати істотними лише тоді, коли вони суттєво обмежують фундаментальні права і законні інтереси учасників кримінального провадження.
Крізь призму цієї позиції варто розуміти, що має бути збережений баланс інтересів сторін і завдань кримінального провадження — дотримання процесуальних вимог і в той же час розкриття кримінальних правопорушень та притягнення осіб, винних у їх вчиненні, до відповідальності.
Вонадодала, що у практиці ККС багато уваги приділяється питанню допустимості доказів. Натомість, у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів є своя специфіка. Так, значну кількість корупційних злочинів було б неможливо розкрити, розслідувати та довести вину осіб, які їх вчинили, без проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
При цьому, суддя зазначила, що сторона захисту часто аргументує свої скарги істотними порушеннями КПК в частині визнання доказів допустимими. Проте, законодавство, зокрема КПК, не завжди є достатньо деталізованим і не має таким бути, адже передбачити абсолютно всі ситуації, що можуть виникнути в процесі фіксації та розслідування кримінальних правопорушень, досить складно. Тому кожен аргумент і кожна ситуація потребують детального аналізу на предмет істотності порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Крім того, О.Яновська звернула увагу на позицію об’єднаної палати ККС, яка опосередковано стосується корупційних злочинів. Вона формулює важливий підхід, згідно з яким апеляційний суд може з власної ініціативи здійснити повне дослідження доказів, навіть тоді, коли сторона обвинувачення безпосередньо не заявляла клопотання про це, але в апеляційній скарзі ставить питання про постановлення нового вироку, тобто по суті йдеться про погіршення становища обвинуваченої особи. Таким чином, суд апеляційної інстанції має можливість виявити активність у дослідженні доказів.
Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!