Несвоєчасне здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі, зокрема, вже після смерті заповідача, не зумовлює його нікчемність та не є підставою для оспорюваності заповіту.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №755/8776/18, інформує «Закон і Бізнес».
До оновленого тематичного огляду практики КЦС щодо розгляду справ у спорах, які виникають із спадкових правовідносин, увійшли правові висновки, висловлені під час розгляду цивільних справ протягом 2018—2023 рр.
Зокрема, у спорах щодо спадкування права на земельну ділянку зауважено: якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
У спорах щодо поновлення строку для прийняття спадщини КЦС наголосив, що факт проживання спадкоємця за кордоном та необізнаність про смерть спадкодавця не є підставами для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначаючи черговість спадкування за законом, Суд констатував, що безпорадний стан спадкодавця повинен підтверджуватися медичними документами, а не лише показаннями свідків. А у разі спадкування за законом усиновлений і його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі, з другого, прирівнюються до його родичів за походженням,
Розглядаючи спори щодо складу спадщини, КЦС зазначив, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину сама собою не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коли успадковану нерухомість можна продати
12.05.2026
Відмова від спадщини на користь іншої особи
14.04.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!