Робота у «вільному плаванні»

Як оформлювати відносини із фрілансерами і чи набуде новий вид трудового договору популярності серед роботодавців

В українському законодавстві з’явилась можливість оформлювати новий вид трудових договорів – з нефіксованим робочим часом. По суті йдеться про трудові відносини із фрілансерами. Що являє собою український zero hour contract, розповіла юрист.

З метою детінізації

У рамках круглого столу до Дня трудового права, організованого Національною асоціацією адвокатів України, заступник голови комітету з трудового права НААУ, радник GOLAW, адвокат Катерина Цвєткова розповіла про особливості укладання договорів з нефіксованим робочим часом. На думку спікера, це одна із важливих новел 2022 року.

К.Цвєткова зазначила, що воєнний стан в якомусь сенсі став каталізатором, і ті зміни, на які так давно чекали, зрештою були прийняті. Однією із них стало те, що у липні 2022 року до Кодексу законів про працю було внесено поняття «трудовий договір з нефіксованим робочим часом».

Це абсолютно новий вид трудового договору, який визначає трудові відносини з фрілансерами. В цьому особливому виді договору не встановлюється конкретний час виконання працівником роботи. Останній повинен буде виконувати робочі завдання лише у разі, якщо їх буде давати роботодавець, однак без жодних гарантій того, що робота буде надаватись постійно.

Про фріланс йдеться тому, бо передбачається, що у такому форматі людина може працювати віддалено, в будь-який зручний час і на кількох роботах одночасно. Фрілансери, які працюють на українських роботодавців, як правило, працюють або за цивільно-правовими договорами як ФОП або взагалі без будь-якого документального оформлення. І саме з метою детінізації таких трудових відносин були внесені зміни до КЗпП.

На відміну від звичайного трудового договору, за яким роботодавець повинен забезпечувати працівника роботою на постійній основі, а працівник зобов’язаний її виконувати, трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це форма нестандартної зайнятості. Тобто роботодавець надає і оплачує роботу, а працівник її виконує лише за наявності такого завдання. Тому такий договір буде доцільним у тому разі, коли в роботодавця періодично виникає потреба у залученні працівників, а сама робота має непостійний, однак повторюваний характер.

К.Цвєткова зауважила, що така форма роботи є широко поширеною у Європі та США й має там назву zero hour contract. Наприклад, у Великій Британії майже всі працівники мережі McDonald’s працюють саме за таким договором.

Вимоги та особливості

Які ж вимоги для таких договорів встановлює українське законодавство? Першою вимогою є обов’язкова письмова форма для такого трудового договору. Вже у жовтні 2022 року Мінекономіки затвердило примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом, яку роботодавці можуть використовувати та брати за основу.

Спікер нагадала, що під час воєнного стану діють спеціальні правила трудових відносин, відповідно до яких форма трудового договору визначається за згодою сторін. Тобто, якщо працівник та роботодавець згодні, вони можуть не укладати письмовий договір, навіть якщо така форма обов’язкова за законом, а можуть обмежитись лише заявою працівника і наказом роботодавця.

Натомість у випадку з нефіксованим робочим часом не рекомендується так робити. Тож, за можливості, навіть в умовах воєнного стану краще зафіксувати права та обов’язки сторін саме у письмовому трудовому договорі. А фіксувати й справді є що, тому що такий договір містить багато особливостей.

Обов’язковими умовами договору з фрілансером є:

спосіб та мінімальний розумний строк повідомлення працівника про початок роботи;

спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;

інтервали часу, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Тобто навіть у випадку фрілансу роботодавець зможе залучати такого працівника до роботи не в будь-який час, а лише у заздалегідь погоджені дні та години.

Договір з нефіксованим робочим часом має такі особливості:

тривалість роботи не більше 40 годин на тиждень, кількість робочих днів — не більше 6 днів на тиждень;

заробітна плата виплачується за фактично відпрацьований час;

діє гарантія: у разі ненадання роботодавцем роботи фрілансеру, йому все одно повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу.

Тобто такий вид трудового договору може бути вигідний роботодавцю, який розуміє, що як мінімум на 32 години протягом місяця він буде залучати працівника до роботи.

Гарантії та обмеження

Оскільки це вид трудового договору, то фрілансер також може притягатися до відповідальності, яка передбачена трудовим законодавством — це догана і звільнення. При цьому фрілансер повинен працювати у ті базові дні та години, які визначені трудовим договором, якщо роботодавець його про це вчасно повідомляє.

Якщо фрілансер відмовляється це робити, у такому разі до нього можуть застосовуватись дисциплінарні стягнення. Якщо ж роботодавець не повідомив вчасно про необхідність стати до роботи або намагається залучити працівника в ті дні та години, які не передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, то і відповідальність не може бути застосована.

Працівник, який працює за таким договором, може бути звільнений на загальних підставах. Водночас, у договорі можуть встановлюватись додаткові підстави для звільнення.

Однак у працівників є і деякі гарантії. Наприклад, вони можуть працювати на кількох роботодавців одночасно. Також у фрілансера є право вимагати від свого роботодавця переходу на строковий або безстроковий трудовий договір.

Так, працівник, який більше 12 місяців пропрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом, може звернутися до роботодавця і вимагати укласти з ним звичайний трудовий договір. Протягом 15 робочих днів роботодавець зобов’язаний укласти такий договір або надати обґрунтовану відмову. Через 90 днів після такої відмови працівник зможе звернутись до роботодавця повторно.

Також діє обмеження щодо кількості договорів з фрілансерами. Законом передбачено, що ця кількість не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є роботодавець. В той же час, ФОП, які використовують працю менше ніж 10 працівників, зможуть укладати не більше одного такого договору.

Для роботодавців, які перевищать встановлені ліміти, передбачений штраф у трьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати стосовно кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення.

На думку К.Цвєткової, від укладання такого виду договору, виграє в першу чергу сам фрілансер. Адже він матиме всі гарантії, передбачені трудовим законодавством, зокрема оплату лікарняних та відпусток. Окрім того, йому гарантоване отримання мінімального доходу за місяць, навіть якщо від роботодавця не надходило завдань для роботи.

А от для роботодавців не передбачено жодних пільг за укладення таких договорів, не зменшується і податкове навантаження. Тому, на думку юриста, договори з фрілансерами не наберуть особливої популярності і не замінять цивільно-правові договори, які на сьогодні є дуже популярними, зокрема у сфері ІТ.

Закон і Бізнес