Інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, переглядаючи рішення у справі №240/401/19, інформує «Закон і Бізнес».
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр, Державної комісії по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, вважаючи, що через протиправні дії та рішення цих органів були порушені інтереси держави у сфері дотримання встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позов, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів і Державна регуляторна служба є компетентними та уповноваженими органами, що мають передбачене чинним законодавством право на звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування у сфері державного контролю за законністю процедури отримання надр у користування. При цьому суд урахував правову позицію ВС, сформульовану, зокрема, в постанові у справі №240/4936/18.
Своєю чергою, КАС вирішив відступити від висновку, викладеного у згаданій постанові. Він зазначив, що КМУ та Державна регуляторна служба уповноважені звертатися до суду за умови, якщо це необхідно для реалізації покладених на них повноважень, та у разі, якщо таке право прямо визначене законом.
Спеціальним законом, який регулює гірничі відносини, є Кодекс про надра. Однак, ним не передбачено право КМУ, Державної регуляторної служби України або іншого органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.
Тож КАС дійшов висновку, що хоча в Конституції не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить.
Він вказав, що положення ст.53 КАС у системному зв’язку з положеннями ст.23 закону «Про прокуратуру» необхідно розуміти так.
Прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття «інтереси держави», яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність / відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку.
Прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду з позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як-от у Кабінету Міністрів), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом у конкретних правовідносинах, оскільки законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/ повинен звернутися до суду.
Якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить такі повноваження та яким законом це право передбачено.


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!