Жахаюче слово «банкрутство»

Чому воєнний мораторій у процедурах щодо неплатоспроможності може стати колапсом

В ААУ провели круглий стіл «Воєнний мораторій під питанням», в ході якого обговорили неоднозначний законопроект № 8231 щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану. Судді, представники влади та арбітражні керуючі – проти його прийняття.

Спосіб популізму

Цікаво, що думки учасників заходу зійшлися. І не дивно, адже за словами заступника міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерії Коломієць, автори цього проекту не дотримуються правил комунікації, і подали свою ініціативу не обговоривши її із основними гравцями ринку та навіть з профільним Комітетом Верховної Ради. На думку спікера, ковідний мораторій вже продемонстрував на практиці неефективність даного механізму.

Позиція Мін’юсту полягає у тому, що мораторій – це погано як з точки зору Європейського суду з прав людини, так і з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже йдеться про необхідність виконувати рішення ЄСПЛ.

З культурної точки зору, зазначила В.Коломієць, існує інша проблема. «Чомусь досі в суспільстві є таке поняття, що мораторій – це класно. Тобто прийняти одне просте рішення набагато краще, ніж провести аналітику, дослідження і прийняти інші, не такі легкі, можливо, двоповерхові рішення», - додала спікер.

Ще один момент полягає у тому, що мораторій – це показник недовіри до суду, особливо в секторі банкрутства. Адже на сьогодні господарський суд наділений повним спектром повноважень для того, аби в умовах воєнного стану вирішити, чи дійсно в конкретній ситуації є всі ознаки, аби починати процедури відновлення платоспроможності, чи, можливо, це робити недоречно.

«Мораторій – це коли законодавець без жодного економічного обґрунтування пропонує обрізати повноваження суду, позбавивши його можливості надати оцінку тим чи іншим обставинам конкретних підприємств, конкретних частин країн. Адже не всі підприємства опинилися в однакових обставинах», – пояснила В.Коломієць.

Саме тому Мін’юст однозначно виступає проти мораторію. Хоча спікер додала, що прекрасно розуміє наявність потреби більш детально розписати, що робити підприємствам у тих чи інших обставинах, в яких вони могли опинитися. Більш детально прописати повноваження суду – це теж абсолютно слушний варіант.

Тож, за словами В.Коломієць, ініціативам, які прямо впливають на економіку країни, без попереднього обговорення і залучення всіх учасників, зараз просто немає місця. «Такі способи популізму – це не ок. Ми маємо виховувати наших колег у тому, що вони повинні радитись з усіма учасниками процесу. Адже для якісної політики потрібен якісний політичний діалог», – підсумувала заступник міністра юстиції.

Згубна практика

Голова підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном Комітету ВР з питань економічного розвитку, народний депутат Олексій Мовчан також висловився проти мораторію, назвавши його згубною практикою. Але нардеп зізнався, що і до нього це прийшло із досвідом, адже на початку він не розумів, як це працює і чому цього не можна робити.

Чому зараз з’являються ініціативи про мораторій? На думку спікера, тому що велика кількість депутатів не розуміє чому це погано для економіки в процедурі банкрутства. Натомість є інші, більш виважені ініціативи. Так, наприклад законопроект №4409 є плодом співпраці багатьох депутатів. Саме в ньому максимально враховані позиції основних стейкхолдерів. І хоча даний проект виходив на друге читання, йому не вистачило голосів. За припущеннями О.Мовчана, ініціатива не пройшла, бо в назві є слово «банкрутство», а воно для багатьох депутатів є незрозумілим. Бо всі думають, що цим проектом когось «пустять з молотка».

Аналогічно більш адекватною є ініціатива під номером №7442. Документом пропонується надати боржникам можливість до початку підготовчого засідання довести, що його єдиний майновий комплекс або частина знаходяться на непідконтрольних територіях, які визначені Мінінтеграції. Тоді провадження про банкрутство не відкривається. Але це не обов’язкова норма, а лише можливість, якою можна скористатись.

Також, за словами нардепа, ніхто не розуміє, що інструмент банкрутства, особливо під час війни, є дуже крутим. Адже саме він дає змогу швидко оновитись. Натомість мораторій може просто заморозити економіку.

Заморожені проблеми

У свою чергу, суддя-спікер Касаційного господарського суду Сергій Жуков зазначив, що з подивом дізнався про законопроект №8231, і суддів він дуже здивував. «Мораторій на відкриття провадження у справі про банкрутство та зупинення вже існуючих проваджень – це якась мрія недобросовісних боржників», – прокоментував ініціативу суддя.

Також спікер вказав на те, що мораторій, застосовується в таких країнах, як РФ. Але це дуже негативний приклад. «Ми цивілізована країна, яка має певні механізми розрахунків з кредиторами, і це дуже важливо», – додав С.Жуков.

Щодо ковідного мораторію, то він певним чином стримував відкриття проваджень за зобов’язаннями, які виникли саме у період карантину. Жодного позитивного впливу на економіку від нього не побачили. «Так, процедури певним чином ускладнились, але ми побачили лише ускладнення процесів, які призводять до певних привілеїв когось за рахунок інтересів інших осіб», – зазначив С.Жуков.

Таким чином, на думку судді, для того, щоб вводити якійсь інший мораторій, треба проаналізувати попередній, а саме – зібрати статистику щодо ковідного мораторію, аби зрозуміти, потрібен нам такий інструмент чи ні. «У нас існує нормальне цивілізоване правило – борги треба сплачувати, а не заморожувати. Якщо їх заморожувати, то це призведе до такого колапсу в економіці, який лише все ускладнить та погіршить», – підсумував суддя.

Суцільні питання

Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції Владислав Філатов також вкрай негативно оцінив документ, яким пропонується введення мораторію у сфері банкрутства. На його думку, до цього законопроекту дуже багато питань, які не знаходять відповідей. Наприклад, на питання: «Що робити кредитору?», відповідь може бути такою: нехай зачекає. Але чого саме чекати –  незрозуміло.

В.Філатова вразила також толерантність і спокій С.Жукова, який просто зазначив, що судді здивовані цим проектом. Адже прикро, що він взагалі з’явився. Він погодився, що і від ковідного мораторію не було жодних позитивних наслідків, тому наївно очікувати їх цього разу.

Також проблемою, на думку спікера, є те, що часто говорять лише про банкрутство, але не згадують про процедуру розпорядження майном – для чого і як вона існує? А така процедура згідно із законом існує для захисту майна боржника.

Ще одне питання: «А на чию користь мораторій на відкриття провадження у справах?», теж не знаходить відповіді. Це проект, очевидно, не для кредиторів. Боржник також потерпає від такої ситуації. Тому це умовний законопроект, який насправді нікому не потрібен.

До того ж, В.Філатов повторив думку нардепа стосовно того, що слово «банкрутство» дійсно поросло незрозумілими асоціаціями, які лише лякають. Історично так склалось, що банкрутство у нашій країні сприймається як ліквідація. На жаль, сприйняття деяких спеціалістів залишилось на рівні початку 2000-х років. Тож спікер припустив, що навіть заміна слова «банкрутство» на хоч і більш складне для вимови, але більш точне формулювання «відновлення платоспроможності», могла б суттєво змінити суспільне бачення цієї проблеми.

Закон і Бізнес