Оскільки до закону «Про державну службу» неодноразово вносили зміни, то визначальним для правильного вирішення спору є момент виникнення спірних правовідносин.
На це звернула увагу суддя Касаційного адміністративного суду Олена Губська під час лекції для суддів апеляційних адміністративних судів, інформує «Закон і Бізнес».
Так, суддя проаналізувала постанову КАС від 27.10.2022 у справі №640/24789/19. У ній, зокрема, зазначено, що відповідно до п.19 розд.ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (в редакції на час звільнення позивача) на підставі п.9 ч.1 ст.51 закону «Про прокуратуру» можуть бути звільнені лише прокурори у визначених цим пунктом випадках.
Водночас п.7 розд.II «Прикінцеві і перехідні положення» закону №113-ІХ передбачено, що слідчі органів прокуратури можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження атестації. Крім того, норма цього ж пункту, яка була єдиною в цьому законі станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачала можливість звільнення слідчих із посад у разі непроходження або неуспішного проходження ними атестації.
У постанові КАС від 3.11.2022 у справі №240/20237/20 позивачка просила визнати протиправними та скасувати накази про її звільнення із посади слідчого Державного бюро розслідувань, поновити її на посаді і стягнути з ДБР всі передбачені виплати. Спірним у цій справі було питання щодо звільнення державного службовця відповідно до п.1 ч.1 ст.87 закону «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (у зв’язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису).
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про правомірність оскаржуваних наказів, оскільки на час їх прийняття підлягали застосуванню норми не КЗпП, а закону «Про державну службу».
КАС, своєю чергою, наголосив, що правовідносини щодо звільнення між роботодавцем і працівником, зокрема, у разі реорганізації підприємства виникають не з дати початку реорганізації, а з дати попередження працівника про можливе звільнення. У зв’язку зі зміною правового статусу ДБР (центральний орган виконавчої влади перетворений на державний правоохоронний орган) була скорочена посада держслужби, яку обіймала позивачка, внаслідок внесення змін до штатного розпису.
Враховуючи зміну правового статусу ДБР та положення ст.14-3 закону «Про Державне бюро розслідувань», ВС зазначив, що переведення працівників ДБР із посад державної служби на посади рядового і начальницького складу не передбачено. Слідчі ДБР після набрання чинності законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 3.12.2019 №305-IX не продовжують здійснювати свої повноваження навіть у разі визначення посади слідчого як посади рядового і начальницького складу. Вони здійснюють свої повноваження лише до дня їх звільнення або припинення повноважень на посаді, а зайняття посади особи рядового і начальницького складу в ДБР здійснюється за результатом відповідного конкурсу.
Розповіла О.Губська і про постанову КАС від 6.10.2022 у справі №440/3397/20. Позивач, зокрема, просив суд скасувати наказ про його звільнення з посади у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС, а також поновити його на відповідній посаді. Адже фактичної ліквідації відповідача не відбулося, а мала місце реорганізація однієї державної організації в іншу.
ВС зазначив, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію.
Лекція відбулася у межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів апеляційних адміністративних судів, організованої Національною школою суддів.
Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!