Чи є адвокат суб’єктом декларування, - вирішить Велика Палата ВС

Адвокати, які входять до складу органів адвокатського самоврядування, - чи мають вони статус осіб, що відповідають визначенню суб`єкта декларування відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції»?

Відповідь на це запитання надасть Велика Палата Верховного Суду, куди буде передано справу №260/3380/21 за позовом адвоката до Національного агентства з питань запобігання корупції. Відповідне рішення сьогодні, 10 листопада, ухвалила колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС, передає «Закон і Бізнес».

Позивач та представники Національної асоціації адвокатів України, яка залучена до справи як третя особа, подали відповідне клопотання та наголосили на існуванні правової проблеми та необхідності формування правозастосовчої практики. Адже сьогодні вже наявні близько десяти судових спорів, кількість яких постійно збільшуватиметься.

Нагадаємо, проблема фактично виникла через норми пп.«в» п.2 ч.1 ст.3 закону «Про запобігання корупції». Там визначено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього закону, у тому числі є особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функція держави або місцевого самоврядування, зокрема «представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до законів «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших».

Фразу «особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до… інших законів», «антикорупційники» у 2020 році тлумачили на користь адвокатів. Але через рік позиція кардинально змінилася. Із нового роз’яснення випливало, що дисциплінарні органи, оскільки вони створюються та діють з метою реалізації публічно-правових функцій, є суб’єктами декларування.

Це питання свого часу виносилося на засідання Ради адвокатів України, результатом чого стали звернення до Президента, Генерального прокурора та Верховного Суду. Також у Верховній Раді начебто визначилися із ставленням – профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити в цілому як закон проект №3602 про внесення змін до ч.5 ст.45 закону «Про запобігання корупції», з питанням щодо усунення невизначеності обов’язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Але, попри все це, НАЗК фактично запустила механізм «правозастосування», в рамках якого до КДКА регіонів надходили запити на списки членів дисциплінарних палат, після чого окремі адвокати почали отримувати вимоги щодо подання декларацій.

Закон і Бізнес