Реанімація бізнесу

Чому сертифікат ТПП не діє, а скарга на рейдерські дії не задовольняється

Як врятувати сьогодні бізнес? Навряд чи є універсальна відповідь на це питання. Однак юридична спільнота дає чіткі відповіді на те, як повернути пошкоджене майно, як пояснити невиконання умов договору та як оскаржити незаконні реєстраційні дії.

Засвідчення факту

В Асоціації адвокатів України продовжується онлайн-марафон, покликаний допомогти юридичній спільноті та представникам бізнесу адаптуватися до нових реалій та вибороти своє право на існування. Цього разу темою для зустрічі перед веб-камерами став захист бізнесу та різноманітні аспекти цього словосполучення.

Так, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран порадив учасникам марафону не забувати про встановлення причинно-наслідкового зв’язку та додав: «Для компаній, які сидять в Києві, форс-мажору немає».

Окрім того, загаданий вже багато разів та зачитаний до дір лист ТПП від 28.02.2022 сам по собі не є доказом наявності форс-мажору. За словами М.Непрана, лист лише засвідчує сам факт і носить лише інформаційний характер. Також лист не заміняє собою сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин. Але і сертифікат, виданий ТПП в індивідуальному порядку не має сили нормо-творчого акту, саме тому як суд, так і контрагент самостійно вирішують у кожній конкретній ситуації брати зазначений факт до уваги чи ні.

Спікер розповів і про алгоритм дій у випадку неможливості подання своєчасної податкової звітності і списання втрачених активів. В першу чергу слід скласти акт фіксації втрачених активів, відкрити за даним фактом кримінальне провадження, отримати довідку від Державної служби з надзвичайних ситуацій та наказ про призупинення діяльності у зв’язку з фізичним знищенням. Саме із таким пакетом документів слід звернутися до ТПП чи регіональної палати.

І хоча ТПП відстоювало позицію, за якої сертифікат від ТПП у такому разі був би непотрібним, податкова все ж наполягла на його обов’язковості, посилаючись на відповідні норми у Податковому кодексі. М.Непран порадив звернути увагу також на наказ Мінфіну №220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу», який почав діяти з 10.08.2022.

З поверненням невалютної виручки, за словами спікера, ситуація виглядає трохи складнішою. У 90% випадків йдеться саме про проблеми логістики, а саме неможливість виконати умови договору вказаними у ньому шляхами — морськими чи авіаційними перевезеннями. У такому випадку М.Непран наполегливо порекомендував документально підтверджувати цю неможливість логістами виконувати умови договору. Переписка з логістами може бути покладена в основу підтвердження форс-мажору у такому випадку.

Повідомлення про пошкодження

Заступник голови комісії Нотаріальної палати України з аналітично методичного забезпечення нотаріальної діяльності, приватний нотаріус Тетяна Кучеренко в свою чергу представила інший аспект захисту бізнесу, а саме важливість оформлення права власності на майно.

Спікер зауважила, що право на подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій мають як фізичні, так і юридичні особи. До таких фізичних осіб належать:

власники відповідного нерухомого майна або замовники будівництва щодо об’єктів будівництва;

члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

особи, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

спадкоємці вищезазначених осіб.

Щодо юридичних осіб, то тут по суті та сама ситуація, але таке право також надається правонаступникам окресленого кола осіб та об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, управителям багатоквартирних будинків, та житлово-будівельним кооперативам, які здійснюють утримання відповідних будинків. Т.Кучеренко додала: цілком можливо, що з розвитком законодавства відшкодування шкоди буде застосовано і щодо інших об’єктів нерухомості, або, наприклад, щодо земельних ділянок, у разі якщо було завдано пошкодження або знищено родючий шар ґрунту цих ділянок або завдано шкоду, яка пов’язана із забрудненням відповідних земельних ресурсів. Тож у будь-якому разі актуальним залишається належне оформлення права власності щодо будь-яких об’єктів нерухомого майна.

Подати відповідне повідомлення можна особисто власниками через портал «Дія» чи ЦНАП або через нотаріуса. У повідомленні мають зазначатися такі відомості (пп.4 п.6 порядку №380) про нерухоме майно як:

тип нерухомого майна;

загальна площа нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;

адреса нерухомого майна;

у разі потреби інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини;

інші технічні характеристики нерухомого майна;

форма власності на це майно.

Зазначена інформація отримується/підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нотаріус також нагадала, що в умовах воєнного стану та протягом місяця з дня його припинення або скасування, державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, місцезнаходженням якого є АР Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, м.Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна.

Ланцюг незаконності

Ще один аспект захисту від бізнесу, а саме протидію рейдерства розкрили представники правоохоронних органів. Так, у прокуратурі зазначили, що з початку дії воєнного стану, кримінальних проваджень, відкритих з цих питань, не так багато.

На думку керівника Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції Віктора Дубовика це стало результатом закритого, а згодом обмеженого доступу до державних реєстрів. За словами спікера, невидима фаза агресії з 24.02.2022 почалась й у вигляді чисельних спроб атакувати державні реєстри. І рішення щодо їх закриття сприяло тому, що не відбулося жодного втручання у ці відомості.

І хоча згодом доступ відкрився тільки для визначеного переліку осіб, обмеження на сьогодні все ще діють та будуть зберігатися, оскільки Мін’юст бачить ефективність таких завбачливих кроків.

Окремим здобутком за період дії воєнного стану В.Дубовик назвав проект, а наразі вже й прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству». За словами спікера, завдяки цьому документу вдалося значно змінити процедуру розгляду скарг на вчинення незаконних реєстраційних дій, а також запровадити нові інститути для об’єднання скарг, процедури скасування реєстраційних дій та відмові у задоволенні скарги. Нині для подачі скарги діє щось на зразок аналогії позовної давності тривалістю у 1 рік з моменту вчинення незаконної реєстраційної дії. Також існує термін у 60 днів для подачі скарги з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про своє порушене право.

До речі, В.Дубовик радить не зволікати із подачею такої скарги, оскільки часто ситуація виглядає так, що кримінальне провадження за фактом вчинення таких реєстраційних дій вже відкрито, а звернення до Мін’юсту ще немає. Також спікер наголосив на необхідності встановлювати самостійно весь ланцюг незаконних реєстраційних дій – від першої до останньої, оскільки скарга подана лише на одну реєстраційну дію ускладнює розуміння того, що взагалі відбувалося в реєстрі, адже процедура уведення майна може продовжуватись.

Закон і Бізнес