15 осіб на скриню мерця

Зміна черговості одержання права на спадкування із судом та без

Часто справи про спадкування за своїм духом нагадують піратську пісню з «Острова скарбів». Драма втрати людини переростає у протистояння спадкоємців. Як перейти з однієї черги в іншу? Чи обов’язково для цього подавати позов? Про це розповіла адвокат.

Доведена безпорадність

У Вищій школі адвокатури підвищили експертність адвокатів у справах щодо зміни черговості одержання права на спадкування. Провела вебінар на дану тему голова комітету з сімейного права Національної асоціації адвокатів України адвокат, к.ю.н. Ганна Гаро.

Спікер визнала, що сама дізналась про можливість змінити черговість спадкування лише кілька років тому. Взагалі дана категорія спорів є дуже емоційно-напруженою і зазвичай почуття ненависті перекриває собою будь-які виважені та розумні рішення. І задача адвоката у такій ситуації — бути тим раціональним посередником, який може ці емоції вгамувати.

Г.Гаро нагадала, що відповідно до положень ст.1258 Цивільного кодексу, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Законодавством передбачена можливість зміни черговості спадкування, однак така зміна відбувається лише на підставі рішення суду. Суд в свою чергу вивчає сукупність умов для того, аби змінити таку чергу.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування. Однак це можливо лише за умови, що ця людина протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

Г.Гаро звернула увагу на те, що під час розгляду справи суд обов’язково досліджуватиме наявні докази. І, до прикладу, догляд за хворим на ковід протягом 2-х місяців не вважатиметься достатньою підставою для задоволення такого позову. Окрім того, про перебування у безпорадному стані має свідчити відповідний запис у медичних документах. Доведення факту безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім. На це зокрема вказав Верховний Суд у постанові від 30.05.2019 у справі №346/1178/17, а також у постанові від 17.10.2018 у справі №200/21452/15-ц.

Про те, що саме поняття «протягом тривалого часу» є оціночне, а тому визначення існування такої обставини встановлюється судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи, йдеться в іншій постанові ВС (від 11.12.2020 у справі №373/1144/17). Також у цій постанові ВС наголосив, що для задоволення такого позову суд має встановити сукупність всіх 5 юридичних фактів.

Факти до купи

Спікер наголосила, що одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, може не будь-хто, а лише особа, яка є за законом спадкоємцем наступних черг.

Наприклад, якщо особа, яка проживала з померлим однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, але не перебувала у шлюбі з померлим або в будь-якому іншому шлюбі, бажає одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, така особа, для початку, повинна встановити у судовому порядку факт її проживання однією сім’єю з померлим. Однак при цьому Г.Гаро порадила зважити на практику, за якою такі фактичні шлюбні відносини ніколи не будуть визнані, якщо одна із осіб мала інший зареєстрований шлюб. Та й загалом судова практика щодо встановлення такого факту є мінливою з питань належних і достатніх доказів для встановлення проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Адвокат нагадала, що для суду є недостатніми доказами щодо існування фактичного шлюбу наявність фото та відео-матеріалів, які підтверджують проведення спільного відпочинку, святкування, подорожей. Позивачу необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності у сторін бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім’ї. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає сторона – є підставою для відмови у позові (постанова ВС від 12.12.2019 у справі №490/4949/17).

У разі, якщо судом буде встановлено факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, Г.Гаро радить також звернути увагу на питання наявності у таких осіб майна у спільній сумісній власності. Адже тоді частка того із співвласників, що пережив іншого, не повинна входити до складу спадщини.

Чотири кроки назустріч

Однак за наявності розумного посередника між сторонами, а саме адвоката, справи про спадкування можуть проходити менш драматично. Існує кілька варіантів мирного вирішення спадкових спорів.

Альтернативним варіантом вирішення питання щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є укладення нотаріально посвідченого договору заінтересованих спадкоємців, що укладається після відкриття спадщини. Такий договір не може порушувати права тих спадкоємців, які не беруть у ньому участі, а також спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Цим договором можливо врегулювати питання зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування як з одним зі спадкоємців (в межах його частки у спадщині), так і з усіма спадкоємцями щодо всієї спадкової маси мирним шляхом, без необхідності звернення до суду.

Другий шлях — це угода про зміну розміру частки спадкоємця у спадщині. За загальним правилом частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Стаття 1267 ЦК визначає, що спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (ч.3 ст.1267 ЦК). Варто пам’ятати, що змінити розмір частки спадкоємці можуть лише у випадку спадкування за законом. Адже у разі існування заповіту превалює волевиявлення заповідача, який сам визначив як він бажає розпорядитись своїм майном на випадок смерті.

Ще одним варіантом є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи. Стаття 1274 ЦК передбачає право спадкоємця за заповітом відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом, а також і можливість у випадку спадкування за законом — спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців незалежно від черги. Така відмова може вчинятись виключно на користь особи, що входить до числа спадкоємців, а не будь-якої іншої, шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, однак, вона може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (чч.5, 6 ст.1273 ЦК).

Зрештою, одним із варіантів мирного врегулювання спору може бути надання спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку на її прийняття. Законом передбачена можливість «врятувати» такого спадкоємця від несприятливих наслідків.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу (ч.2 ст.1272 ЦК). Якщо всі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, то звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, вже не вимагається. Однак подання відповідних заяв від спадкоємців обмежено строком — до видачі свідоцтва про право на спадщину (п.3.18 гл.10 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Закон і Бізнес