Не гірше, ніж офлайн

Процесуальні строки та 0,8 судового збору: як адвокату порозумітись з «Електронним судом»

Бути адвокатом 24/7 можна не лише на словах, а й на ділі – наприклад, натхненно завантажуючи посеред ночі процесуальні документи до «Електронного суду». Які ще можливості приготувала ЄСІТС і як ними користуватись?

Цілодобовий функціонал

Про навички роботи адвоката з електронними сервісами та електронне судочинство у форматі вебінару розповіли слухачам Вищої школи адвокатури. Адвокат Тетяна Рабко поділилась власним досвідом та законодавчими інструментами, які сьогодні дозволяють проводити судові засідання у режимі онлайн.

Спікер нагадала, що сьогодні в Україні функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, до модулів якої належать підсистема «Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв’язок. Цією системою користуються майже всі суди, нещодавно також запустив у роботу даний функціонал і Касаційний адміністративний суд.

Т.Рабко зазначила, що оскільки під час карантину особливо гостро стало питання із неможливістю проведення засідань у режимі офлайн, до сьогоднішніх умов судова система виявилася фактично готовою. Окрім того, за словами спікера, судове засідання онлайн зовсім не відрізняється від звичайного судового засідання у будівлі суду.

В адвокатів є кілька шляхів для авторизації у підсистемі. Але у будь-якому разі клопотання про проведення судового засідання через систему ЄСІТС за наявності такої технічної можливості у суду, направляється за 5 днів до запланованого судового засідання. При цьому варто звернути увагу, що технічні ризики такого формату несе учасник, який заявив клопотання.

До переваг електронного суду в умовах воєнного стану Т.Рабко віднесла те, що доступ до підсистеми «Електронний суд» є цілодобовим, а отже ознайомитись із документами або навпаки створити і завантажити нові до підсистеми можна у будь-який час, незалежно від графіку роботи конкретного суду. До того ж, ще однією перевагою є те, що підсистема фіксує фактичний час подачі електронних документів.

Окрім того, «Дія.Підпис» дає можливість громадянам, які вимушено залишили територію країни і не мають можливості отримати кваліфікований електронний підпис від атестованих в Україні АЦСК, зареєструватись в «Електронному суді» та отримати доступ до правосуддя. А електронний підпис дає можливість авторизуватися в підсистемі відеоконференцзв’язку та взяти участь у судовому засіданні онлайн, незважаючи на фактичне місцезнаходження.

І хоча ще однією перевагою такої комунікації із судом може бути відсутність необхідності роздруковувати документи і витрачати час і кошти на їх відправку, важелів впливу на працівників суду щодо сканування процесуальних документів і завантаження їх у підсистему на законодавчому рівні і досі немає. Однак у випадку існування такої проблеми можна зазначати про те, що було порушено права особи щодо рівності умов доступу до суду.

Недоліками системи також можна вважати те, що документи, які підписані за допомогою КЕП, до системи не завантажуються. А максимальний розмір файлу для завантаження не повинен перевищувати 95 Мб. Окрім того, надсилати процесуальні документами іншій стороні у справі через підсистему можна лише у тому випадку, якщо вона теж зареєстрована в цій системі.

До речі, Т.Рабко вказала на те, що надходження відомостей у розділ «Повідомлення» у підсистемі «Електронний суд» та на вказану користувачем адресу електронної пошти є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до «Електронного кабінету». Час надходження таких повідомлень може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі «Moї справи» та залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем. Таким чином відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до «Електронного кабінету» у розділ «Moї справи».

Недіючий інструмент

Згідно із ч.3 ст.4 закону  «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Однак судова практика вважає такий інструмент зменшення розміру судового збору наразі не діючим.

В ухвалі КАС від 3.02.2022 у справі №300/1617/21 міститься такий висновок: «29.10.2021 Державною судовою адміністрацією надані роз’яснення щодо понижуючого коефіцієнта ставки судового збору, в яких зазначено, що: «в оголошенні, яке було опубліковано у газеті «Голос України» 4.09.2021 про початок функціонування підсистеми ЄСІТС, не міститься інформації про введення в дію підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 §1 розділу 4 розділу VII «Перехідні положення» закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі. Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку, встановленому законом».

Посилання на цей же висновок міститься і в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі №440/4466/22.

Також Т.Рабко детально розповіла колегам про те, як отримати «Дія.Підпис» та підписати електронний документ. Вона зазначила, що досі актуальним способом подачі документів до суду залишається звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу шляхом направлення на офіційну електронну адресу електронного суду. Відповідний висновок містить зокрема у постанові Касаційного цивільного суду від 30.03.2021 у справі №530/544/16-ц.

Ордер як підтвердження

Важливим аспектом, окресленим під час вебінару, стало і підтвердження повноважень адвоката в ЄСІТС. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а тому документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. На сьогодні всі нові ордери у справах генеруються онлайн через «Особистий кабінет адвоката» на сайті Національної асоціації адвокатів України.

При цьому варто звернути увагу на такі правові аспекти. Ордер, згенерований онлайн, не обов’язково має бути роздрукований у кольоровому вигляді (рішення Ради адвокатів України від 26.06.2019 №68).

Ордер на надання правової допомоги не замінює договору про надання правової допомоги, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності, а є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги клієнту. Ордер може бути оформлений адвокатом на підставі усної угоди з клієнтом, що перебуває, зокрема, у слідчому ізоляторі, але у найближчий можливий строк адвокат зобов’язаний укласти з клієнтом договір про надання правової допомоги у письмовій формі.

У квітні 2021 року у підсистемі «Електронний суд» з’явилась можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють інтереси клієнтів. Адвокати можуть створювати ордери двох видів: ордер на конкретну справу, який надає доступ до документів лише у тій справі, в якій адвокат представляє клієнта; ордер без зазначення номера справи, який дає змогу подавати первинні заяви до суду.