Інхаус, що здав НАЗК та НАБУ свого керівника, втратив свідоцтво адвоката
Дія принципу конфіденційності відносин адвоката з клієнтом не обмежена у часі. І навіть після завершення професійних стосунків правник має дбати про збереження адвокатської таємниці.
Дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області розглянула справу за скаргою директора державного підприємства на свого колишнього підлеглого (екс-керівника юридичного відділу). Останній звернувся до НАБУ та розкрив внутрішню інформацію підприємства, аби дошкулити керівництву.
Цей інхаус, крім оформлення трудових відносин, свого часу також уклав з договір pro bono від імені адвокатського бюро.
З плином часу в роботі стали виникати конфліктні ситуації, пов’язані із комерційною діяльністю підприємства (шляхи вирішення питання дебіторської заборгованості) та кадрової політики (застосування дисциплінарних стягнень, звільнення працівників, заповнення вакансій та розподіл обов’язків).
Зрештою адвокат припинив співробітництво, адже пішов у відпустку по догляду за дитиною. Водночас, він звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України із заявою про вжиття заходів з недопущення поширення корупційних правопорушень на держпідприємстві.
Така поведінка і стала приводом для звернення директора ДП до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Скаржник оцінив дії правника як пряме порушення принципу конфіденційності, що є грубим порушенням Правил адвокатської етики, яке також підриває авторитет адвокатури України.
У свою чергу адвокат запевнив, що діяв в інтересах підприємства і в межах своїх посадових обов’язків. Крім того, він уважав, що працював не як адвокат, а як начальник юридичного підрозділу.
У дисциплінарній палаті, дослідивши матеріали справи, по-перше, звернули увагу на ордер, який підтверджує факт надання адвокатом правової допомоги підприємству на підставі договору. Це свідчило про наявність правовідносин за формою, встановленою Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тож в адвоката існував обов’язок нерозголошення відомостей щодо свого клієнта, які е адвокатською таємницею.
По-друге, члени дисциплінарної палати зважили на те, що заява до антикорупційних органів, підписана юристом, містила відомості щодо діяльності підприємства, його кадрової політики та позовно-претензійної роботи. До неї також додавалися внутрішні документи ДП. Більше того, адвокат повідомляв про готовність до повного співробітництва з метою захисту інтересів підприємства, в тому числі, надавати додаткові пояснення, документи, інформацію тощо.
Водночас, ст.ст. 21, 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах a6o інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. А особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці a6o її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно ст.ст. 10, 35 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною i щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом i клієнтом, без яких належне надання професійної правничої допомоги, здійснення захисту та представництва є неможливим. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі. З цього випливає, що обов’язки адвоката щодо конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів продовжують діяти i після завершення виконання адвокатом договору. Отже, розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин.
Зважаючи на викладене, у дисциплінарній палаті, вирішили, що правник розголосив адвокатську таємницю під час складання заяви до правоохоронних органів без дозволу на це з боку підприємства.
Такі дії були кваліфіковані як грубі проступки, за які передбачено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Нагадаємо, нещодавно адвоката, що допоміг викрити поліцейського на хабарі, позбавили свідоцтва
.
Матеріали за темою
ВКДКА на засіданні розгляне 29 скарг
29.03.2024
ВКДКА на засіданні розгляне 28 скарг
29.02.2024
ВКДКА на засіданні розгляне 27 скарг
26.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!