Сумні алгоритми

Як відкривати спадщину та обчислювати строки на неї у період воєнного стану

Кінечність людської долі ніхто не відміняв, а раптовість цієї події нині спіткає все частіше. Це повертає і до більш прозаїчних питань. Як сьогодні проходять процедури укладення заповіту і спадкування? І чи можна оформити спадщину із-за кордону?

Питання часу та місця

В Асоціації правників України поговорили про спадкування в умовах воєнного стану. Так, доповідач д.ю.н., приватний нотаріус Ольга Оніщук розповіла про особливості роботи нотаріусів протягом останнього часу.

За словами спікера, сьогодні складнощів з доступом до реєстрів немає. І сам по собі спадковий реєстр працював постійно для тих нотаріусів, які мали доступ до своїх робочих місць. Окрім того, у разі відсутності у нотаріуса доступу до Інтернету, було дозволено посвідчувати процедури спадкування без внесення відповідних дій у реєстр, але з обов’язком внести відповідні зміни протягом 5-ти днів після відновлення доступу до нього.

Окремої уваги заслуговують подовжені законодавцем строки спадкування. За словами О.Оніщук, така ідея не могла не бути реалізована в умовах, коли мільйони українців лишали свої домівки, адже останнє, про що вони думали у цей момент — це прийняття спадщини або відмова від неї. І хоча деякі з «воєнних» норм здаються правникам не зовсім зрозумілими, спікер переконана, що потрібно перш за все тримати баланс між нинішньою ситуацією та тим станом речей, до якого правники вже звикли.

Хоча на перший погляд математика з подовженням строків видається зовсім непростою, нотаріус на прикладах спробувала пояснити, яким чином вирахувати строк прийняття спадщини в умовах воєнного стану.

Так, за загальним довоєнним правилом строк прийняття спадщини становив 6 місяців з дня відкриття спадщини. Втім, зміни, що запрацювали з 6.03.2022, додали до цього строку ще 4 місяці. Причому обрахунок строку для кожної конкретної відкритої справи до воєнного стану виглядатиме таким чином: якщо до 6.03.2022 шестимісячний строк спадкування не сплинув, то він автоматично подовжується ще на 4 місяці і в сумі становить 10 місяців, а якщо сплинув під час воєнного стану, але до 6.03.2022, то діє стара норма, за якою строк прийняття спадщини або відмови від неї не подовжується та становить 6 місяців.

До якого ж нотаріуса слід звертатись для відкриття спадкової справи або самого спадкування? За словами О.Оніщук, «воєнна нормативка» говорить про те, що спадщина може відкриватись будь-якими нотаріусами по всій території України.

Сама нотаріус вважає, що це в додатку до 4-х місяців, що подовжили строк спадкування, є дуже зручним нововведенням в сьогоднішніх умовах. Адже тим українцям, які виїхали закордон, достатньо просто перетнути його у найближчій області та оформити спадщину у нотаріуса в цьому населеному пункті.

Аналогічно виглядає ситуація і з внутрішньо-переміщеними особами. Однак, якщо спадщину буде відкрито, а люди повернуться до своїх домівок, то для того, щоб дооформити спадщину, їм доведеться їздити туди, де вона була відкрита.

Процедура за кордоном

Модератор заходу, голова комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокат Олена Сібірцева поставила доповідачеві низку запитань. Серед них було й питання про те, що робити у разі якщо була відкрита спадкова справа, але зараз нотаріус не знаходиться на території України?

У такому разі справу може продовжити лише той нотаріус, який її відкрив. Якщо ж сталась накладка і одним зі спадкоємців була відкрита справа про спадщину, а інший відкрив її вже після початку воєнного стану за відсутності доступу до реєстру, той нотаріус, що відкривав справу другим, все одно при внесенні відомостей до реєстру, коли такий доступ для нього відновиться, побачить відповідну справу. У такому разі нотаріус зобов’язаний надіслати таку справу своєму колезі, який відкрив відповідну справу першим.

Одне із питань слухачів заходу стосувалось проблеми спадкування для людини, яка перебуває за кордоном, чи можна у такому разі послуговуватися допомогою консульства? Спікер зазначила, що варто розрізняти процес спадкування і відкриття спадщини. Адже консульство не має повноважень для вчинення нотаріальних дій, справу відкривати не може, але може встановлювати засвідчення підпису. Тому відкривати справу про спадщину можна лише через українського нотаріуса. Але за кордоном є можливість оформити довіреність на представника для завірення нотаріальних справ.

Не романтики заради

Також О.Сібірцева відзначила велику кількість шлюбів, які було зареєстровано протягом воєнного стану, і вказала на те, що це вочевидь не через романтику, а через усвідомлення необхідності спрощення спадкування у таких непростих умовах. У зв’язку із цим виникло питання про те, а що ж власне змінилось у частині посвідчення заповіту?

Спікер зазначила, що заповіти укладались і продовжують укладатись так само, як це відбувалось і до воєнного стану. І хоча за цей час існував короткий період укладення заповітів без нотаріального бланку, нині процедура повернулась до свого первісного стану.

Зі спадковим договором, через складність самої процедури, ситуація виглядає дещо інакше. Такі договори сьогодні можуть посвідчувати лише ті нотаріуси, які включені в певний перелік і мають розблокований доступ для вчинення нотаріальних дій з особливо цінним майном.

До речі, військовослужбовці мають спрощений доступ для оформлення заповітів, оскільки право на їх посвідчення мають командири частин, які згодом зобов’язані передавати їх до Мін’юсту.

Але, на жаль, є і такі питання, на які наразі немає відповідей і які радше, як зауважила О.Оніщук, слід адресувати Мін’юсту. Зокрема, що робити з документами, якщо робоче місце нотаріуса знищено? І як подбати про права спадкоємців, які перебувають на непідконтрольних територіях? Що взагалі спадкувати, у випадку, коли майно знищено – майно чи державну реєстрацію?

Як вирішуватимуться такі завдання «із зірочкою», покаже час, практика та здібності представників самого Мін’юсту.

Закон і Бізнес