Чи в праві фізособа придбавати кредитний борг, має сказати ВП ВС

В імперативній нормі приватного права відсутня заборона на відступлення (купівлю-продаж, міну, дарування майнових прав) права вимоги, яке виникло на підставі кредитного договору, будь-якій особі.

Такої думки притримується колегія Касаційного цивільного суду й вважає, що Велика палата ВС має відступити від раніше висловлених правових висновків з цього приводу, інформує «Закон і Бізнес».

У справі №206/4841/20 позивачі просили суд, зокрема, визнати недійсними відступлення прав вимоги за іпотечним та кредитним договорами. Як підставу, серед іншого, вказувалося, що двоє із трьох позивачів не були письмово повідомлені про відступлення прав за цим договором і права вимоги за кредитним договором.

Суди перших двох інстанцій в позові відмовили.

В ухвалі від 6.07.2022 КЦС зазначив, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допустити або присікти порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновити. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов’язанні, за винятком зобов’язань, нерозривно пов’язаних з особою кредитора (ст.515 ЦК). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

У справі, що переглядається, оспорювані договори відступлення по своїй суті є купівлею-продажем майнових прав (так званий продаж боргів).

ВП ВС у постанові від 31.10.2018 у справі №465/646/11 зазначила, що «відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч.3 ст.512 та ст.1054 ЦК, оскільки для зобов’язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб’єкт, а саме, кредитор — банк або інша фінансова установа». Цей висновок був дещо конкретизований постановою від 16.03.2021 у справі №906/1174/18.

Утім, колегія суддів КЦС вважає, що ВП ВС має відступити від цієї позиції, уточнивши, зокрема, що внаслідок відступлення права вимоги, яке виникло на підставі кредитного договору, не відбувається будь-якого порушення суб’єктивного цивільного права або інтересу боржника, що є необхідним для застосування конструкції оспорювання правочину.

Закон і Бізнес