Чи може залишатися чинним арешт майна без претензій стягувача — ВС

Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, переглядаючи справу №2/0301/806/11, інформує «Закон і Бізнес».

У 2012 та 2015 роках було накладено арешт на майно заявника як боржника у виконавчих провадженнях. Пізніше виконавчі документи в цих провадженнях стягувачу повернули на підставі п.7 ч.1 ст.47 закону «Про виконавче провадження», який передбачав, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник або його майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

У 2021 році заявник звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арештів з майна, оскільки виконавчі провадження закриті, їх матеріали знищені, борг повернуто поза межами виконавчого провадження. Йому відмовили, тому заявник просив суд визнати бездіяльність ДВС неправомірною та зобов’язати її зняти арешт із майна.  

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги, а апеляційний суд задовольнив скаргу. ДВС оскаржило таке рішення в касаційному порядку.

КЦС у постанові від 13.07.2022 зауважив, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст.47 закону «Про виконавче провадження» (у редакції на момент вчинення таких дій) не встановлювало прямого обов’язку державного виконавця знімати арешт із майна боржника.

Водночас спір виник через те, що на заяву боржника про зняття арешту у зв’язку з повним виконанням виконавчого документа поза межами виконавчого провадження державний виконавець відмовився зняти арешт із майна боржника. За таких обставин, зазначив КЦС, ст.50 закону «Про виконавче провадження» не є тією нормою, яка регулює спірні правовідносини.

У цій справі особа, яка придбала право вимоги, підтвердила повне виконання зобов’язань заявником і не заперечувала проти зняття арешту.

Законом «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв’язку з добровільним його виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу. Тому апеляційний суд обґрунтовано вважав доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки в подальшому застосуванні арешту майна немає необхідності.

Відмова в задоволенні скарги унеможливила б подальше здійснення належного захисту майнових прав заявника, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття арешту у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

Закон і Бізнес