Ознаки фіктивного правочину з цінними паперами — огляд ВС

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, переглядаючи рішення у справі №910/6671/20, інформує «Закон і Бізнес».

Також у постанові від 15.06.2021 зауважено, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що підставою для визнання недійсним оспорюваного договору є ч.4 ст.9 закону «Про виконавче провадження». Адже названою нормою визначено, що укладення протягом строку, зазначеного в ч.3 цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Застосовуючи дані висновки, судом апеляційної інстанції не було досліджено чи можуть вони бути застосовані у даному спорі, зокрема, з огляду на те, що судом не встановлювалися обставини чи стало товариство внаслідок укладення оспорюваного договору неплатоспроможним, тобто неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом з процедур банкрутства

В огляді судової практики щодо вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з обігом цінних паперів та реалізацією прав, які підтверджуються цінними паперами, за 2021 рік також наведені й інші правові позиції. В ньому розглянуті такі питання:

підвідомчість справ;

обрання способу захисту;

забезпечення позову;

спори, пов'язані з купівлею-продажем цінних паперів;

захист прав, що випливають з акцій;

спори, пов'язані з обігом векселів;

сплата відсоткового доходу за облігаціями.

Закон і Бізнес