За наявності суперечливих положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК та постанові КМУ, застосовуються правила саме кодексу.
Про таку судову практику вирішення податкових спорів, що склалася, розповіла суддя Касаційного адміністративного суду Наталія Блажівська, повідомляє «Закон і Бізнес».
Як інформує прес-служба ВС, під час круглого столу, організованого комітетом підприємців з податкових питань при ТПП України, вона розповіла про деякі правові позиції Верховного Суду в сфері оподаткування.
Зокрема, у постанові ВС від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 досліджувалася колізія між Податковим кодексом (п.52-2 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення») та постановою КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» від 3.02.2021 №89. Остання дозволила проведення певних видів перевірок у період карантину.
Однак колегія КАС вказала, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений у ПК. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК.
Також суддя розповіла про постанову від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, в якій висловлено правову позицію про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку, якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, визначається ч.2 ст.122 КАС. Він становить 6 місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім цього, ВС увзяв до уваги, що попередньо застосовувалася практика звернення з такими позовами протягом 1095 днів з моменту отримання ППР. Тому палата КАС наголосила, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Отже, обчислюючи шестимісячний строк звернення до суду в подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/ відсутність підстав вважати такий строк пропущеним із поважних причин.
На численні запитання слухачів, як суди підходитимуть до пропуску строків оскаржень рішень податкових органів через воєнний стан, Н.Блажівська відповіла, що особа в жодному разі не має бути обмежена в праві доступу до суду. Тому, вірогідніше, суди враховуватимуть і ту ситуацію, яка складалася в кожному регіоні України, і стан, у якому перебувала фізична або юридична особа.
Якщо державні органи почнуть належно враховувати висновки ВС, тоді поменшає звернень громадян до суду., вважає суддя КАС.
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Грінвошинг в Євросоюзі стане караним
25.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!