Про складання адмінпротоколу за маску

Якщо особа заявила про намір скористатися правовою допомогою, посадова особа не може продовжити розгляд справи про адмінправопорушення без забезпечення права на захист.

У справі №127/22099/21 позивач оскаржував притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення. Адже на нього був накладений штраф за перебування у приміщенні магазину без засобів індивідуального захисту, тобто без захисної маски, що закриває ніс та рот, під час дії карантину.

Із відеозапису нагрудної камери поліцейського суд встановив, що під час розгляду справи про адмінправопорушення, особа виявила бажання скористатись правовою допомогою, про що заявила поліцейському. Однак інспектор продовжив розгляд справи без надання особі можливості реалізувати своє право на правову допомогу, тим самим порушивши право останньої на захист. Відповідно порушив і порядок розгляду справи про адмінправопорушення. А це є самостійною підставою для скасування винесеної постанови.

Також, ч.5 ст.258 КпАП визначено: якщо під час складання постанови у справі про адмінправопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол відповідно до вимог ст.256 кодексу. Винятком є випадки притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 КпАП (правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі. Однак поліцейський порушив вказані норми і не склав відповідний протокол.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, суд першої інстанції позов задовольнив частково і скасував оскаржувану постанову. Водночас зауважив, що при розгляді таких справ посадові особи діють не як самостійний суб’єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, не можуть виступати самостійним відповідачем. Тож належним відповідачем у даному разі є Департамент патрульної поліції.

Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду залишила це рішення без змін.