Дозволь собі, якщо можеш

Чому добровільність буде вирішальною при настанні кримінальної відповідальності та як рахувати строки давності?

На форумі з кримінального права мріяли про майбутнє з новим кодексом та обговорювали проблеми застосування звичних норм. Чи варто очікувати принципових змін у Кримінальному кодексі та як рахувати строки, аби звільнитися від кримінальної відповідальності?

Ідея без взірця

Немає сенсу займатися фрагментарними змінами в КК, адже він перетворився на інструмент боротьби у політичних процесах і часте внесення змін до нього інакше як зґвалтуванням назвати не можна. Таку думку висловив член Комісії з питань правової реформи при Президентові, професор кафедри кримінального права та кримінології Львівського національного університету ім. І.Франка Володимир Бурдін на Lviv Criminal Law Forum, який провела Асоціація адвокатів України.

На думку правника, попри те, що КК є доволі молодим, численні поправки до нього, яких сьогодні налічується вже більше тисячі, а також причини їх внесення, які часто точаться довкола конкретної політичної фігури, призвели до того, що кодекс перестав існувати у своєму первинному вигляді.

Учений прохилив завісу принципових змін, які лягли в основу проекту нового КК. Зокрема, останній міститиме поняття «юридична помилка», яке дозволить звільнити особу від кримінальної відповідальності. У проекті виокремлено й питання провокації злочину. За новим формулюванням провокована особа звільнятиметься від відповідальності лише у тих випадках, коли провокаторами виступали працівники правоохоронних органів.

Кодекс міститиме й ряд обставин, які виключають можливість настання кримінальної відповідальності. Так, з’являється обставина заняття спортом, яка виключає можливість злочину у випадку, коли, до прикладу, двоє боксерів виходять на ринг для змагання чи тренування. Завдання тілесних ушкоджень за добровільної згоди, як-от пірсинг, татуювання чи БДСМ, також стане обставиною для уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, як зазначив правник, новий КК побудований на 3 видах покарання — штраф, позбавлення волі та довічне позбавлення волі. Спроба ж розширити класифікацію злочинів, за які як покарання може бути накладений штраф, на думку В.Бурдіна, була б невдалою. «Кримінальний кодекс не повинен нагадувати меню в ресторані, коли ти дивишся, що можеш собі дозволити», — прокоментував спікер.

У новому кодексі буде передбачено розподіл злочинів на 10 категорій. Однак не всі з пропонованих В.Бурдіним змін до нового нормативно-правового акта підтримали його колеги з комісії. Так, не набрала більшість голосів ідея пониження віку, з якого починається кримінальна відповідальність. У оновленому КК мінімальним віком, з якого наступатиме кримінальна відповідальність, залишиться 16 років, окрім окремих випадків, коли така відповідальність буде покладена на осіб, яким виповнилось 14 років. Спроба розширити причини неосудності також не мала успіху. На думку правника, існують інші морально-психологічні стани, окрім психічних патологій, які вочевидь не можуть свідчити про усвідомлений намір людини вчинити той чи інший злочин. Однак у КК традиційно під неосудністю буде розумітись лише наявність в особи психічної хвороби.

Утім, кримінальна відповідальність за злочини, скоєні у стані алкогольного сп’яніння, дещо видозміниться. Адже стан цього алкогольного сп’яніння міг бути наслідком недобровільного споживання відповідних речовин.

Доля майбутнього КК викликала доволі жваве обговорення, а з тим і представники суддівського корпусу поцікавились тим, як же правозастосувачеві в таких випадках оцінювати чи надавала особа згоду на певні дії з нею і чи мала намір скоїти той або інший злочин.

На це спікер додав лише те, що кодекс у будь-якому разі не може бути суворою підв’язкою до практики. Його завдання — лише створити підґрунтя для справедливого правозастосування у тій чи іншій ситуації. До речі, як зазначив член комісії, у колі фахівців при розробці проекту КК не спирались на будь-який іноземний зразок, тому новий кодекс стане принципово відмінним від будь-яких можливих аналогів.

Математика свободи

А поки проект нового кодифікованого акта тільки готується, проблемні аспекти користування наявним кодексом розкривали у своїх доповідях вже не теоретики, а практики. Так юрист Amber, адвокат Сергій Пересунько розповів про закриття провадження у разі закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Як зазначив спікер, ця тема ніби вже давно вивчена фахівцями і не має змін у часі, проте і тут виникає ряд суттєвих питань, на які надає відповіді Касаційний кримінальний суд.

Стаття 49 КК визначає, за яких підстав можна звільнити особу від кримінальної відповідальності та які перепони для цього встановлені. Таких перепон, за словами С.Пересунька, всього три. По-перше, законом може бути встановлено заборону застосування строку давності щодо скоєного особою злочину (Європейський суд з прав людини навів перелік злочинів, щодо яких строки давності не застосовуються взагалі). По-друге, перепоною може стати те, що протягом строку давності особа скоїла новий злочин (за виключенням злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі не більше, ніж на 2 роки). По-третє, якщо особа ухиляється від досудового слідства. Залежно від цього законодавець передбачає обчислення або загальних, або диференційованих строків для певного виду злочинів.

До загальних строків належать такі: 15 років із часу скоєння злочину і 5 років з моменту вчинення кримінального проступку.

Проте, як зазначив спікер, і тут можна знайти підтвердження виразу, що диявол ховається в деталях. Адже головне — як обчислювати вказані строки.

З цього приводу є цікавий та корисний висновок об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, який викладений у постанові від 5.04.2021 у справі №328/1109/19. Районний суд, рішення якого підтримали й в апеляційній інстанції, звільнив особу від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.125 КК. Однак потерпілий не погодився з таким правозастосуванням і подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що строки давності не збігли, оскільки особа ухилялася від досудового слідства.

Об’єднана палата ККС дійшла висновку, що перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, ухилилась від досудового слідства або суду. У цьому разі перебіг відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або з моменту її затриманням. Водночас факт учинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності та зупиняє диференційовані строки. У такому випадку застосовуються загальні строки давності.

А до загальних строків мають бути враховані усі види строків давності, які у даній справі налічували вже більше 5 років, тому палата й дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності. Утім, більш послідовними та логічними С.Пересуньку видаються окремі думки двох суддів щодо даної справи.

Також адвокат навів ще ряд рішень касаційної інстанції, пов’язаних із звільненням від кримінальної відповідальності у зв’язку зі збігом строків. Утім, на думку спікера, можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності не може ставитись у залежність від визнання особою винуватості. Оскільки визнання винуватості чи невинуватості — це право, а не обов’язок. А звільнення від відповідальності за наявних на це підстав — обов’язок правоохоронних органів.