Неустойка є самостійною формою майнової відповідальності, яка застосовується у разі (після) припинення договору — якщо наймач не виконує обов’язку щодо негайного повернення речі.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд у справі №904/577/20.
Акціонерне товариство позивалося до дитячої музичної школи щодо стягнення майже 443 тис. грн. заборгованості за договором оренди, з яких 280 тис. — сума неустойки у подвійному розмірі орендної плати відповідно до приписів ч.2 ст.785 Цивільного кодексу.
Суди перших двох інстанцій відмовили в задоволення позову в частині стягнення неустойки. Натомість КГС став на бік орендодавця, вказавши, що із припиненням договірних відносин у наймача виникає новий обов’язок — негайно повернути наймодавцеві річ. Отже, після спливу строку дії договору оренди права та обов’язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин.
Відповідно, ці правовідносини охоплюються правовим регулюванням за ч.2 ст.785 ЦК, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов’язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов’язку..
Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання орендарем обов`язку щодо повернення речі, після припинення договору вони не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч.2 ст.785 ЦК.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!