Вирішальне значення

Коли адвокати можуть залучити експерта в сімейних спорах і коли психолог має право порушити конфіденційність

Адвокати та психологи провели 4-годинне обговорення ролі висновку психолога та судово-психологічної експертизи в сімейних спорах. Яка практика склалась із долученням таких висновків і що потребує законодавчого врегулювання?

Еволюція правового клімату

У Національній асоціації адвокатів України було проведено обговорення доказового значення висновку психолога (психологічного дослідження) та судово-психологічної експертизи в сімейних справах. Захід відбувся за ініціативою комітетів із сімейного права, із цивільного права та процесу, експертного забезпечення адвокатської діяльності, ГО «Центр сімейно-правових досліджень».

Заступник голови комітету із сімейного права НААУ, к.ю.н. Світлана Савицька наголосила на актуальності порушеного питання: «Проблематика полягає в тому, що тривалий час дитину не сприймали як суб’єкта в судових процесах. Сьогодні все змінюється, судами під час розгляду сімейних справ ураховуються положення міжнародно-правових актів, які захищають право дітей на власну думку. Психологи можуть правильно донести думку та емоції дитини щодо справи, а тому варто обговорити всі існуючі та можливі шляхи врегулювання та тлумачення діяльності психологів у процесуальних відносинах».

Керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури Лариса Гретченко, репрезентуючи тематичну доповідь «Сімейні справи, в яких залучення психолога та підготовка ним відповідного документа є доцільними», указала на практичні потреби й виклики запровадження в Україні дружнього до дітей правосуддя, на ключові засади його ефективності.

Вона наголосила, що саме дитина є найбільш вразливою стороною сімейного конфлікту, оскільки на її долю випадає найбільше страждань і втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дітей, є особливо складним і потребує тісної співпраці між різними фахівцями для повного розуміння дитини, оцінки її правового, психологічного, соціального, емоційного стану. В огляді практики Верховного Суду адвокат навела приклади заслуховування думок дітей у присутності психолога, використання висновків і рекомендацій психолога, їх ролі та доказового значення в судовому процесі.

У свою чергу голова комітету експертного забезпечення адвокатської діяльності, що діє в складі НААУ, д.ю.н. і к.е.н. Віоллета Федчишина розповіла про новації судово-експертної діяльності, а саме — про особливості проведення судових експертиз та правильність вибору судового експерта. Зокрема, ст.9 закону «Про судову експертизу» говорить, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення судовим експертам, яких унесено до Державного реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Питання компетенцій

А голова комітету з цивільного права та процесу Олег Простибоженко звернув увагу на те, що чинним Цивільним процесуальним кодексом не передбачено застосування положень закону «Про судову експертизу» до проведення експертизи в цивільному процесі, зауваживши, що це був свідомий вибір розробників кодексу.

Іншими словами, ЦПК не ставить до психолога вимог бути саме судовим експертом. А тому експертом при вирішенні цивільних справ може бути відповідна особа, яка має спеціальні знання у певній сфері, зокрема й психолог. За певних умов для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, психолог може бути залучений як спеціаліст. Залучення психолога як свідка можливе, якщо позов обґрунтовується посиланням на відповідні обставини, що можуть бути відомі психологу.

Радник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, адвокат та психолог Ігор Покотило у своїй доповіді, зокрема, розповів про різницю в розумінні компетенцій фахівця психолога та судового експерта у сфері психології, у тому числі з точки зору співвідношення етики та права в професійній діяльності.

Також доповідач навів етапи «організаційної кухні» психологічних експертиз/досліджень і рецензування з практики Науково-експертного центру Київського університету ім. Б.Грінченка та факультету психології Київського національного університету ім. Т.Шевченка; поділився власним баченням того, чи обов’язковим є адвокатський запит на проведення експертизи/дослідження та розповів про доцільність попередження про кримінальну відповідальність експертів/психологів.

Практика та перспективи

Член комітету з сімейного права НААУ, адвокат та медіатор Людмила Гриценко навела аналіз постанов ВС у розрізі оцінки висновків психологів і судово-психологічних експертиз як доказів. Загалом адвокат опрацювала близько 80 постанов ВС у справах, що пов’язані із сімейними правовідносинами та з домашнім насильствам, і кримінальні провадження. Для заходу відібрано було 12 найцікавіших постанов ВС: від 19.05.2021 у справі №524/3333/20; від 3.03.2021 у справі №389/751/20; від 11.03.2021 у справі №463/2162/20; від 27.01.2021 у справі №426/12022/19; від 20.01.2021 у справі №175/1386/18; від 23.12.2020 у справі №712/11527/17; від 27.08.2020 у справі №760/20057/17; від 4.06.2020 у справі №664/3798/15-к;  від 29.08.2019 у справі №641/7592/18; від 19.06.2019 у справі №522/21127/13-ц; від 3.06.2019 у справі №303/6718/17 та від 14.03.2019 у справі №754/3215/17.

Учасники дискусії дійшли згоди, що юридичного врегулювання потребують дії психолога щодо свідомого порушення ним принципу конфіденційності у зв’язку з отриманням інформації під час роботи про вчинення щодо дитини одним із батьків домашнього насильства. Також вони підтримали ініціативу щодо обговорення можливих шляхів перевірки компетентності та добросовісності психолога та запровадження відповідальності за якість наданих ним послуг.

До речі, щодо ролі експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди свого часу розповів суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат (див. «Тягнули-тягнули та й не стягнули!», «ЗіБ»).