Особа, яка придбаває майно, обтяжене іпотекою, сама винна в тому, що не дізналася про існування обмежень. Нічого неконституційного в такому втручанні в право власності немає і бути, напевне, не може.
Приблизно так можна перефразувати рішення Конституційного Суду від 14.07.2020 №8-р/2020. Ним визнано конституційними положення ч.1 ст.23 закону «Про іпотеку» від 5.06.2003 №898-IV.
Там зазначено, що в разі переходу права власності на предмет іпотеки, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека залишається дійсною для набувача такої нерухомості. Причому незалежно від того, чи була доведена до відома нового набувача інформація про обтяження майна іпотекою.
Утім, автор конституційної скарги 7.05.2012 придбав одну з квартир у п’ятиповерхівці лише через місяць після того, як апеляційна інстанція скасувала заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.09.2009, яким договір іпотеки будинку було визнано недійсним. Але заборону на відчуження об’єктів нерухомості в ньому було відновлено в реєстрах тільки 14.05.2012. І крайнім у ланцюжку перепродажу виявився саме останній власник: у 2014-му суд постановив звернути стягнення на його квартиру в рахунок погашення кредиту та дозволив продати її на прилюдних торгах майже за 690 тис. грн.
За таких обставин дещо саркастичним виглядає твердження КС, що «таке втручання у право власності є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб’єктів указаних правовідносин». Так само як і зауваження, що «стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання».
Не менш дивною є й настанова від Суд «отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб, щоб убезпечити себе від негативних наслідків». Адже договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріально в той момент, коли записи щодо обтяження іпотекою будинку ще не були поновлені.
Звісно, КС не є судом факту, тому й не повинен пояснювати, до яких «третіх осіб» мав звернутися покупець, аби перевірити статус квартири. Адже в загальному доступі до ЄДРСР адреса нерухомості, щодо якої існує судовий спір, не зазначається (за винятком господарських справ). Тож слід було хіба що звернутися до знайомого працівника апарату й нелегально отримати повний доступ, або — до провідця.
Схоже, доки і закон, і Суд будуть цілком на боці кредиторів, громадянам простіше жити на вулиці, ніж ризикувати власними коштами та придбавати нерухомість на вторинному ринку. Утім, і первинний не менш ризикований…
Матеріали за темою
Спрощено умови погашення споживчих кредитів
12.06.2023
В НБУ озвучили рівень інфляції у 2023 році
27.01.2023
Нумізматам: введено в обіг пам’ятну монету
24.01.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!