Віртуальні донати

Що не так із залученням добровільних внесків на підтримку України в криптовалюті

Від початку повномасштабного вторгнення держава користується криптовалютними зборами на підтримку України. Проте відсутність спеціального закону та чіткого порядку їх залучення і використання ставить під сумнів прозорість таких платежів і довіру до них.

Криптогаманці для перемоги

За повідомленням Мінцифри, за лічені дні на підтримку України зібрали понад $53 млн у криптоактивах. Відомство оприлюднило реквізити криптогаманців для переказу коштів, однак усі вони були відкриті недержавними суб’єктами. Відтак питання довіри до таких гаманців, попри публічну підтримку держави, залишилося відкритим. Зокрема, гаманець «Резервного криптовалютного фонду України» створила українська криптобіржа KUNA, яка навесні 2025 року припинила діяльність.

Постановою КМУ від 19.04.2022 №472 було затверджено Порядок використання рахунків для залучення добровільних внесків на підтримку України «UNITED24» (Порядок). Ним визначено механізм збору коштів від фізичних і юридичних осіб для фінансування заходів з відсічі збройної агресії Російської Федерації, забезпечення національної безпеки й оборони, відновлення країни та надання гуманітарної допомоги.

Водночас цей Порядок стосується лише коштів. Податковий кодекс України визначає кошти як гривню або іноземну валюту (пп.14.1.93 п.14.1 ст.14). У праві ЄС поняття коштів («funds») тлумачиться ширше і охоплює банкноти, монети, безготівкові та електронні гроші (директива (ЄС) 2015/2366, п.25 ст.4).

Отже, криптовалюта може бути віднесена до коштів лише за умови її прямого визнання «коштами» в законі.

В очікуванні запуску

Наразі регулювання обігу криптовалюти залишається фрагментарним і непослідовним: у законодавстві є лише поодинокі згадки. Відповідно до ст.179¹ ЦК України віртуальний актив є цифровою річчю. У законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» віртуальний актив визначено як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних чи інвестиційних цілей. Це визначення наразі чинне, але підлягатиме зміні після набрання чинності законом «Про віртуальні активи», ухваленим на початку 2022 року.

Спеціальний закон досі не діє через відкладальну умову: мають бути внесені зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. А такі зміни дотепер не ухвалені. 3 вересня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №10225-д, який має легалізувати віртуальні активи в Україні та сформувати правове поле для розвитку сучасного фінансового ринку й цифрової економіки.

За таких умов поточне регулювання не дає підстав відносити віртуальні активи (криптовалюту) до коштів. Щоб оцінити, чи станеться це у майбутньому, доцільно проаналізувати згаданий законопроект.

Токени — кошти?

Якщо закон «Про віртуальні активи» набуде чинності в редакції змін, запропонованих законопроектом №10225-д, віртуальні активи не будуть засобом платежу на території України та не зможуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи чи послуги, крім випадків, прямо передбачених цим законом. Один із таких винятків встановлено для токенів електронних грошей — різновиду віртуального активу, вартість якого підтримується на стабільному рівні шляхом прив’язки виключно до однієї офіційної валюти (ч.3 ст.6).

За ч.2 ст.52 закону «Про віртуальні активи» токени електронних грошей вважаються електронними грошима відповідно до закону «Про платіжні послуги» з урахуванням певних особливостей. А відповідно до ч.2 ст.3 цього закону кошти включають, зокрема, електронні та цифрові гроші у випадках, передбачених самим законом.

Отже, криптовалюта, вартість якої підтримується шляхом прив’язки до гривні або до іноземної валюти (токени електронних грошей), розглядатиметься як кошти і, відповідно, підпадатиме під дію згаданого Порядку.

Регуляторний периметр

Криптовалюта вже стала одним із каналів підтримки України, але поки що існує радше «поруч» з офіційною системою збору коштів. І щоб перетворити віртуальні активи на прозорий інструмент підтримки держави, необхідно завершити формування регуляторного периметра: забезпечити набрання чинності спеціальним законом та доопрацювати Порядок з урахуванням можливості приймати токени електронних грошей як кошти.

Доцільно прямо передбачити відкриття Мінцифри за погодженням з НБУ публічних адрес для таких токенів і встановити порядок їх зарахування та використання на потреби оборони, відновлення й гуманітарної допомоги.

У підсумку це дозволить легалізувати криптовалютні збори в межах зрозумілої правової конструкції, посилити контроль за рухом активів і підвищити довіру благодійників.

Закон і Бізнес