Капкан для боржника

Чи не перетвориться автоматичний арешт коштів на самочинний?

Кабінет Міністрів має намір запровадити автоматичний арешт коштів на рахунках боржника. Утім, поданий до парламенту законопроект швидше завдасть суттєвої шкоди пенсіям і заробітним платам, ніж прискорить виконання судових рішень.

За кордоном усе краще

Виконавці більшості європейських та пострадянських країн використовують автоматичний арешт коштів. Утім, українська правова спільнота за рішучі зміни, які дозволять виконувати рішення, не ратує. З одного боку, держава має величезний вотум недовіри, адже все «автоматичне» зазвичай гидке та завдає більше клопоту, ніж користі. З другого — правники добре знають, що виграти справу — половина роботи, адже будь-яке рішення ще необхідно примудритися виконати.

У 2011 році делегація Міністерства юстиції відвідувала Хорватію, яка запровадила електронний арешт коштів на рахунках. До цього нововведення рівень виконання судових рішень у балканській державі був украй мізерним, ситуація мало чим відрізнялася від української. Проте, прийнявши непопулярне на той час рішення, хорвати за кілька років стрімко піднялись у світових рейтингах.

Аналогічний досвід має й Литва, яка, запровадивши автоматичний арешт коштів, збільшила виконання судових вердиктів у рази. Сьогодні литовські виконавці мають можливість миттєво переглянути всю інформацію щодо рахунків боржника, а система самостійно списує кошти з них у необхідному розмірі, оминаючи соціальні рахунки.

Тож автоматичний арешт коштів у цивілізованих країнах має величезну кількість переваг. Чого очікувати від ініціативи Кабміну запровадити прогресивний інститут? Питання обговорили під час заходу, організованого Юридичною фірмою ADER HABER.

Нині приватні виконавці скаржаться на те, що система виконання рішень є застарілою та неефективною. Адже боржник, іноді й за підтримки банківських установ, має можливість вивести гроші з рахунків, саботуючи виконання власних зобов’язань. Чинне законодавство має безліч прогалин, а про необхідність запровадження автоматичного арешту коштів говорять не перший рік. Утім, попередні скликання парламенту, як зазначає приватний виконавець Андрій Авторгов, відверто не поспішали розглядати такі ініціативи. Адже цим деякі парламентарі могли би поставити під загрозу власне майно, оскільки були поручителями за кредитними договорами різних фінансово-промислових груп.

Одначе законопроект, підготовлений Урядом, не позбавлений вад. Зокрема, під удар потрапляють соціальні рахунки, а інтереси боржника у виконавчому проваджені майже не захищені.

Що нам пропонують?

Як наголосив радник ЮФ ADER HABER, адвокат Олексій Соломко, досить дивно, що проект зустрічає спротив юридичної спільноти. Адже, з одного боку, адвокати скаржаться на складність виконання рішень судів, а коли йдеться про зміни — їх сприймають негативно. З другого боку, досі до кінця не зрозуміло, чи не перетвориться автоматизована система арешту коштів на автоматичну дію, коли сам факт відкриття виконавчого провадження призводитиме до накладання арешту на всі можливі та неможливі рахунки.

Як наголосив О.Соломко, урядовий проект передбачає, що застосування нового інструменту залежатиме від свідомості виконавця. Зрозуміло, що це є його безпосередній обов’язок, але виконавець після перегляду рахунків обиратиме, на які саме накладати арешт. Та головне, що спростяться взаємовідносини з банками.

Наразі виконавці — як приватні, так і державні — стикаються з труднощами щодо списання коштів з рахунків. Перш за все це пов’язано з відсутністю єдиного реєстру банківських рахунків, належних особі. Так, для звернення стягнення виконавцю необхідно подати запити до кожного банку, зареєстрованого в Україні, очікувати відповідей та направляти постанови про арешт рахунків. Дещо легше, коли боржником є юридична особа або фізична особа — підприємець. Тоді приватний виконавець звертається до Державної податкової служби, яка надає перелік усіх відкритих ними рахунків.

Утім, це дуже тривалий процес, адже документообіг відбувається в паперовій формі, тож замість роботи з програмою виконавець змушений вести листування із 72 банками. Проте, незважаючи на те що фінансові установи намагаються захищати майно власних клієнтів, із двома з них уже налагоджено електронний документообіг.

Сам факт того, що помічникам виконавців дозволили доставляти до банків постанови про арешт рахунків, став величезним досягненням, яке спростило процес виконання рішень. Усе це в сукупності дає фору боржнику, який, дізнавшись за допомогою спеціальних сервісів про відкриття виконавчого провадження, має безліч часу, аби вивести кошти.

Крім зазначеного, також суттєвою проблемою є й зняття арештів, навіть для самого виконавця. Адже доволі часто банки не приймають постанови, посилаючись на формальні невідповідності. Як наголосив А.Авторгов, іноді відмовляють навіть через такі дрібниці, як неналежні колонтитули в документі. «Мабуть, міряють лінійкою перед тим, як почати виконувати», — пожартував доповідач.

У пошуках індивідуальних рішень

Переваги автоматизованої системи, на думку приватних виконавців, очевидні. Проте її необхідно відрізняти від електронного документообігу. Так, система працює без утручання людини, якщо ж виконавцю доводиться спілкуватися з кожним банком, а клерки можуть на свій розсуд приймати рішення щодо накладення чи ненакладення арешту, то про жодну автоматизацію говорити не доводиться.

Як зазначив О.Соломко, норми урядового проекту видаються сирими, адже вони не вносять будь-якої визначеності в процес виконання рішень. Наразі незрозуміло, хто та який вплив матиме на виконання постанови про арешт, тож тенденція до «банківського футболу» може бути збережена. За таких умов процес виконання рішень не тільки не покращиться, а й може суттєво погіршитись.

Однією з проблем, які нині існують, є незахищеність соціальних рахунків. Так, виконавці не бачать цільового призначення рахунків, через що з певною періодичністю накладають арешти на заробітні плати, пенсії та соціальні виплати. Найгірше в цьому те, що проект жодним чином не захищає інтересів боржника.

Фактично, якщо буде запроваджено автоматичний арешт коштів без будь-яких запобіжників, то сума боргу може бути списана як одним платежем, так і серією, залишаючи тим самим людину без засобів для існування. Утім, приватні виконавці наголошують, що це системна проблема, яка, на превеликий сором для України, дуже просто розв’язується. Зокрема, у Литві рахунки мають цільове призначення навіть для фізосіб, а в програму закладені обмеження, які не дозволяють залишити громадянина без копійки.

Правники наголошують на тому, що Литва пропонувала Україні кілька років тому придбати вже опробоване програмне забезпечення. За офіційною версією, установлювати (навіть безкоштовно) такі сервіси Україна не стала через технічну невідповідність і неможливість пристосування до вітчизняних реалій. Тож, доки ми обираємо «власний шлях» до простих речей, які спрощують життя в розвинених країнах, утрачаємо як бюджетні гроші, так і гривні з власних кишень. Адже адвокати наголошують, що ставлення до процесу виконання рішень швидко змінюється, коли особа виступає в ролі стягувача.

Що ж до перспектив запровадження автоматичного арешту коштів на рахунках, то, на думку адвокатів та приватних виконавців, такі перспективи примарні. Наразі відсутня як належним чином підготовлена законодавча база, так і проекти нормативних актів, якими б зміни втілювалися в життя. Та все ж, хоч і з величезним запізненням, прозорий обіг коштів не омине Україну, тож готуватися до цього потрібно вже тепер.