Потерпілі в мантіях і без

Пленум ВС вирішив захистити себе та всіх інших від карантинних обмежень

Попри постійні запевнення інших гілок влади про важливість незалежності судової, ці заяви фактично залишаються гаслами на папері. А самі володарі мантій найбільше постраждали через обмеження винагороди 10 мінімальними заробітними платами, введені через карантин.

Довгоочікуване подання

Одне з найбільш очікуваних питань порядку денного Пленуму Верховного Суду — внесення конституційного подання щодо окремих положень постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, а також закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX, якими введено карантинні обмеження.

Відзначимо, що раніше на необхідності такого звернення наполягав майже весь суддівський корпус. Як повідомляв «ЗіБ», ще місяць тому Рада суддів затвердила звернення до Пленуму ВС з пропозицією внести подання щодо конституційності положень закону №553-IX у частині обмеження максимального розміру суддівської винагороди. Підтримали таку ініціативу й очільники апеляційних судів під час наради з керівництвом ВС за участі керівників РСУ та ДСАУ.

Зокрема, зверталася увага, що у зв’язку з карантином зросло навантаження на суддів. Ситуація в судовій системі погіршується і тому, що багато служителів Феміди йдуть або планують піти у відставку. Це серед іншого спричинено прийняттям закону №553-IX, на підставі якого Уряд вирішив зекономити на виплаті суддівських винагород.

Голова ВС Валентина Данішевська зазначила: «Спроби посягань на незалежність судової влади тривають знову і знову. Питання про обмеження суддівської винагороди вкотре було вирішене без урахування думки судової влади. Є вже 8 рішень КС, якими обмеження у виплаті суддівської винагороди визнані неконституційними. Тепер ми знову змушені звертатися до Суду».

Також вона зауважила, що основні потерпілі від введених обмежень у виплаті винагороди — судді. «Обмеження у виплаті винагороди торкнулися тільки 1% державних службовців, у той час як суддів всіх інстанцій та спеціалізацій обмеження торкнулися на 100%», — підкреслила В.Данішевська.

Окрім цього, судді не оминули увагою і проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження максимального розміру місячної суддівської винагороди під час дії надзвичайного стану в Україні» (№3495). Так, секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник зазначив, що цей проект не відповідає основоположним засадам забезпечення незалежності суддів і суперечить Конституції. Як зазначав «ЗіБ», ним пропонується обмежити виплати суддям не тільки під час надзвичайної ситуації в країні, а й упродовж 9 місяців після неї. Хіба що межа піднята до 12 мінімальних зарплат. «Проект за умови його прийняття призведе до зниження рівня матеріального забезпечення суддів», — наголосив Д.Луспеник.

Пленум ВС дійшов думки, що положення проекту №3495 є фактичним порушенням гарантій, які надані суддям і передбачені спеціальним законом. А тому ці обмеження матимуть надзвичайно негативний вплив на фінансове забезпечення, що є невід’ємною складовою незалежності судової влади. Тож Пленум ВС прийняв постанову щодо звернення до парламенту з приводу того, що цей проект не відповідає основоположним засадам забезпечення  незалежності суддів та суперечить Основному Закону.

Лави рідшають…

Під час свого виступу голова РСУ Богдан Моніч зазначив, що судова влада добре розуміє складність ситуації, в якій опинилася Україна під час епідемії. Однак ситуація з фінансуванням і забезпеченням судової влади вже давно залишається складною і загрожує здатності судів здійснювати правосуддя. А кадрове наповнення судів, особливо загальних апеляційних, голова РСУ охарактеризував як «катастрофічне».

«Упродовж останніх років, ми всі знаємо, суттєво погіршилася ситуація з кадровим забезпеченням судів. У судах у середньому не вистачає близько 40% суддів. За останній місяць ситуація з кадрами погіршилася. Наприклад, якщо станом на 1 березня цього року в Україні працював 5001 суддя і вакантними залишалися 2063 посади суддів, то станом на 1 травня залишився 4951 суддя», — повідомив Б.Моніч.

Також він сказав, що загострюється ситуація з кадровим забезпеченням в апеляційних судах. Так, у Харківському, Сумському, Черкаському, Запорізькому та Закарпатському апеляційних судах кількість вакансій станом на 1 травня перевищила 50%.

Зокрема, напередодні Пленуму Вища рада правосуддя розглянула 7 заяв суддів про відставку. З них 4 — від суддів Харківського апеляційного суду. Також Б.Моніч зауважив, що в  цьому суді залишилося працювати 16 суддів зі 60 штатних посад. Все це, на його думку, ставить під загрозу можливість здійснення правосуддя судами першої та другої ланок.

Обмеження не за законом

Проте не тільки доходами переймалися судді ВС. В.Данішевська повідомила, що є сумніви щодо дотримання прав громадян із запровадженням карантину. «ВС із розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв’язку з поширенням на території України COVID-19, та в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеці та захисту здоров’я громадян, які не суперечать Основному Закону. Водночас результати аналізу окремих положень постанови КМ дають змогу зробити висновок, що їхня сутність і практична реалізація, на переконання Пленуму ВС, не відповідають Конституції», — зазначила Голова ВС.

Зокрема, на думку Пленуму, запроваджені Урядом протиепідемічні заходи, пов’язані із самоізоляцією, обмежують право особи на свободу пересування. Також прямо суперечать конституційним гарантіям обмеження діяльності авіаперевізників та закриття пунктів пропуску через кордон. Адже тим самим порушується право осіб вільно залишати територію України, що може вводитися лише законом, а не актами Уряду.

Крім того, у ВС пояснили, що конституційним гарантіям суперечать установлені Урядом положення щодо самоізоляції осіб, які досягли 60 років, а також дозвіл одним суб’єктам господарювання працювати, а іншим — ні. Згідно з поданням Пленуму акти Кабміну обмежують й інші конституційні права, що можливо лише в умовах надзвичайного або воєнного стану.

Пленум ВС попросив КС визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує календарний місяць.

До речі, карантинні обмеження оскаржуються також і в Окружному адміністративному суді м.Києва. І хоча на Пленумі про це не говорили, але, на думку експертів, якщо КС пристане на позицію ВС, суб’єкти господарювання можуть претендувати на відшкодування з боку держави збитків, завданих дією неконституційних актів. Принаймні це гарантовано ч.3 ст.152 Конституції.