Констатація конституційності

Учимося користуватися новими інструментами для захисту прав

Нарешті новий інститут конституційної скарги запрацював. Можна підбити перші підсумки та починати простежувати відповідну практику.

Взірець для судів

У Вищій школі адвокатури провели курси на тему «Використання конституційної скарги в кримінальному проваджені». Спікером виступив старший партнер АО «Могильницький та партнери», адвокат Олексій Калінніков.

Він має досвід формування конституційних скарг і особисту статистику — із 10 поданих не відхилено та прийнято в роботу лише дві. Проте для новоствореного інституту така статистика є навіть успішною. Адже Конституційний Суд розглянув уже 8 справ такого типу, у деяких з них було об’єднано кілька скарг. За ними у 2019 році прийняті перші рішення. Отже, є привід підбити деякі підсумки застосування цього інституту в нашій правовій системі.

Цей інститут з’явився внаслідок унесення змін до Конституції. Цікаво, що, аби визначати конституційність норм законів, довелося фактично змінити саму Конституцію. Тобто для того, щоб побудувати новий будинок, потрібно знести старий. І чи міг би сам КС розглянути питання щодо того, чи є внесення змін до Основного Закону конституційним?

Так у 2017 році було запроваджено нову форму здійснення конституційного судочинства. Проте такі спроби робилися від самого початку прийняття Конституції. У багатьох країнах світу цей інститут працює, але в нас фактично й після внесення змін не було механізму, як може звертатися до суду особа з питанням щодо з’ясування, відповідає закон нормам Конституції чи ні.

З 2017 року фактично всі скарги приймалися, складалися докупи, але рішення щодо них не ухвалювались. Одначе після того, як у 2018-му прийняли новий закон «Про Конституційний Суд України», було врегульовано порядок розгляду, роз’яснено, що взагалі являє собою конституційна скарга. Законодавець тлумачить її таким чином, що це письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції закону або окремих його положень.

Є регламент КС — вельми детальнимй документ, але він регулює те, яким чином відбуваються деякі процедури. Ще одним допоміжним документом є інструкція з діловодства в КС (зі складання конституційної скарги). Юристи-практики часто на неї не звертають особливої уваги, сприймаючи її як інструкцію для працівників Суду. Проте, як зауважив О.Калінніков, у ній містяться певні процесуальні моменти, які саме нею визначаються.

«Після того як я подав скаргу, вирішив пройти весь шлях від подання до ознайомлення, і під час ознайомлення виникнуло таке питання, яке в будь-якому іншому провадженні вже було вирішено кілька років тому. Це питання ознайомлення з матеріалами справи», — поділився досвідом доповідач.

КС при цьому каже, що питання щодо порядку ознайомлення не вирішене, тому заперечив можливість робити копії чи фотографії. Суддя вважав, що можна робити тільки нотатки. Але це не є ефективним способом ознайомлення з матеріалами справи. Після цього О.Калінніков звернувся до КС із проханням вирішити питання.

«Я сам не сподівався, але Суд вирішив це питання. Протягом місяця він прийняв відповідну інструкцію. Не зрозуміло, чому цього не було зроблено раніше, але випадок доводить, що зворотний зв’язок із КС є», — не втрачає оптимізму адвокат.

Ця інструкція визначає перелік документів, з якими можна знайомитися. Майже всі вони є доступними, тому можна зробити ксерокопію, фотографію тощо.

Перспективи та практика

Отже, ми маємо законодавчу базу та перші кроки на крихкому льоду нового для України інституту конституційної скарги. Його регулює стст.55 та 151 Конституції, стст.55, 56, 77, 78 закону про КС, а також глгл.4, 5 та 6 регламенту Суду та інструкція з діловодства в КС.

Серед варіантів практичного застосування конституційної скарги в кримінальному проваджені О.Калінніков назвав такі:

• усунення недоліків законодавства (більшість змін є несистемними та неузгодженими з іншими правовими нормами);

• ужиття заходів забезпечення конституційної скарги;

• перегляд судових рішень за виключними обставинами;

• підстава для стягнення шкоди з держави;

• формування правозастосовної практики.

Сам О.Калінніков відзначив, що існує великий фронт роботи для КС. Мета — удосконалення кримінального процесуального законодавства, виходячи з конституційних засад.

Підставою забезпечення конституційної скарги є необхідність запобігти незворотним наслідкам, що можуть настати у зв’язку з виконанням остаточного судового рішення. Способом, в який відбувається це забезпечення, є встановлення тимчасової заборони вчиняти певну дію.

Теоретично можна говорити і про стягнення шкоди з держави за наслідками розгляду конституційної скарги. Проте наразі спеціальний закон, який визначає порядок та умови такого відшкодування, не прийнятий.

У питаннях, порушених у конституційних скаргах, за якими було відкрито провадження, лідерами є: пенсійне забезпечення та соціальний захист; трудове право; кримінальне процесуальне право.

Першим провадженням, яке стосувалось кримінального процесу, стала справа про безальтернативність тримання під вартою. КС визнав відповідні норми КПК неконституційними.

Перше рішення за конституційною скаргою прийнято в квітні 2019 року. Воно торкалося пільг учасників та ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

Ключовими аспектами складання конституційної скарги є: її форма; предмет; остаточне судове рішення; належний суб’єкт звернення з конституційною скаргою; обґрунтування тверджень щодо неконституційності окремих положень закону; зазначення прав людини, гарантованих Конституцією, які зазнали порушень унаслідок застосування оспорюваного закону; строк звернення з конституційною скаргою; визначення всіх документів (матеріалів), які необхідно долучити до скарги.

Також доповідач порадив звернути увагу ще на одну обставину. Суб’єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон (його окремі положення) суперечить Конституції. До суб’єктів права на конституційну скаргу не належать юридичні особи публічного права. Адвокат не є належним суб’єктом права на конституційну скаргу, оскільки остаточне судове рішення стосується особи, чиї інтереси він представляв у суді, а не його особисто.

Що ж, очікуємо нової практики із цього питання та реальних законодавчих змін у зв’язку з ухваленими рішеннями.

З таблицею «Статистика щодо розгляду конституційних скарг» можна ознайомитись на нашому сайті.