Чинне законодавство гарантує військовополоненим можливість звільнення з військової служби, також вони не підлягають примусовій мобілізації. Але відсутні відповідні норми щодо цивільних, які стали полоненими під час агресії.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Омбудсмана України.
18 травня 2024 року набув чинності закон №3633-ІХ. Він передбачає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу. Також вони мають право не підлягати примусовій мобілізації. Водночас цивільні чоловіки, які були незаконно позбавлені волі Росією і теж перебували в неналежних умовах та піддавалися тортурам, підлягають мобілізації на рівні з іншими військовозобов’язаними.
Уповноважений ВР з прав людини додав, що родини незаконно ув’язнених цивільних внаслідок агресії проти України та громадські організації звертаються до Офісу Омбудсмана, оскільки цього року почастішали випадки повернення цивільних чоловіків, які стикаються з питанням мобілізації. Вони занепокоєні, що звільнені родичі знову матимуть ризик ув’язнення або полону, чого їхнє фізичне і психічне здоров’я не зможе витримати. Також родичі бачать дискримінаційний характер українського законодавства.
«Проблемою є те, що міжнародних стандартів, які регулюють права таких осіб, не існує. Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор в порушення норм міжнародного гуманітарного права затримує цивільних осіб. Нашій державі самій доводиться створювати правові стандарти, які будуть прикладом для інших країн», — зауважив Дмитро Лубінець.
Омбудсман України звернувся з пропозиціями до відповідних профільних Комітетів Верховної Ради України. «Мені повідомили, що пропозиції донесли до відома народних депутатів України, які мають право законодавчої ініціативи. Також дане питання обговорюється в межах Робочої групи з питань захисту прав і свобод цивільних осіб, яка працює за моєю ініціативою у складі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими», — зазначив Омбудсман.
Для вирішення законодавчої прогалини необхідно внести зміни:
- до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині статті 23, які будуть передбачати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних з-поміж громадян, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
- до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» в частині статті 26 щодо підстав для звільнення з військової служби у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яке було до призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період.
«Наразі відсутня конкретна позиція від профільних Комітетів Верховної Ради України. Дана проблема потребує розголосу, адже вона досі нерозв’язана. Докладатиму всіх зусиль, аби усунути прояви дискримінації та задовольнити прохання громадськості», — наголосив Д.Лубінець.
.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!