Хижаки на ринку

Українські бізнесмени люблять домовлятись, а не боротися за свої права

Адвокати обговорили проблеми, з якими стикаються підприємці в Україні. Це і рейдерство, і нездатність побороти монополію на ринку, і тиск правоохоронних органів. І власна пасивність у відс-тоюванні правди.

Непокарані монополісти

Державні інституції захищатимуть бізнес, якщо він сам почне себе захищати. Таку думку висловила державний уповноважений Антимонопольного комітету протягом 2010—2014 років Агія Загребельська на форумі «Адвокатура для бізнесу», яку організувала Асоціація адвокатів України.

За час роботи А.Загребельської на цій посаді підприємці нечасто зверталися в комітет, а коли й зверталися, то особливого ентузіазму в тому, щоб надати якусь інформацію, на основі якої можна було би провести розслідування, не проявляли. За всі 4 роки її роботи тільки один чоловік повідомив про правопорушення.

«На жаль, український бізнес віддає перевагу домовленостям. У крайньому випадку йдуть скаржитися правоохоронцям», — розповіла А.Загребельська.

Одна з причин, чому АМК оминають, коли прагнуть добитися правди, — дуже тривалий процес. Спершу розслідування, а тоді його результати порушники починають оскаржувати в судах. Поки справа пройде 3 інстанції, адвокат може довести, що прокурор був упередженим, і тоді справа знову повертається в першу інстанцію… Коротше, доки комітет стягне з такого гравця на ринку штраф, заявника може вже й не бути.

Крім того, АМК донедавна взагалі не публікував своїх рішень, і учасники ринку навіть не здогадувались, який вердикт і на основі чого винесено. Лише з 2015 року рішення стали публічними, і сьогодні їх можна прочитати в Інтернеті.

І все ж таки А.Загребельська радить активно відстоювати свої інтереси. Таку саму думку висловила керуючий партнер АО «Дмитрієва та партнери» Ольга Дмитрієва. Вона закликала бізнес боротися за свої права.

Стосунки з державою

Можливість боротися за права — це те, що з’явилось у підприємців протягом останніх 5 років, адже при правлінні Віктора Януковича такої можливості не було. Бізнес просто «ліг» під тиском ключових гравців ринку та правоохоронців.

За часів Петра Порошенка тиск правоохоронців не припинявся, але з’явились інструменти, за допомогою яких можна було впливати на ситуацію. Наприклад, виникли офіс бізнес-омбудсмена, можливість скаржитися на суддів, прокурорів, міліцію і т.д. Це суттєво допомогло активним людям, готовим боротися за свої права. Однак усунути геть усі проблеми не вдалося.

Як буде надалі — покаже час. Однак фахівці висловлюють абсолютно протилежні погляди. Хтось дивиться в майбутнє з оптимізмом. Наприклад, адвокат Володимир Ващенко вважає, що найбільшою помилкою попередньої влади була незакінчена реформа прокуратури. Це призвело до свавілля правоохоронних органів.

Приміром, вони подавали до РНБО списки осіб, яким заборонено в’їжджати на територію України, і випадково серед цих осіб опинялися громадяни України, які були членами правлінь акціонерних товариств. Зокрема, адвокат розповів, що один бізнесмен потрапив до списку лише тому, що його однофамілець жив у Донецькій області. В РНБО підписували документи, не аналізуючи кожне з імен. Тому В.Ващенко сподівається, що нова влада змінить ситуацію, а іноземні інвестори зможуть довіряти Україні.

Проте генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко має більш песимістичні прогнози. Він переконаний, що, попри всі негативні сторони попередніх 5 років, для бізнесу це була біла смуга. А попереду буде чорна, адже поки що жоден законопроект від нової влади, з яким він ознайомився, не враховує національних інтересів, а реформи можуть надати правоохоронцям більше повноважень. Тож одного дня можна прокинутися в іншій реальності. «Нам чесно сказали: «Проводимо експеримент. Якщо через 3 роки щось не вийде, проведемо ще один», — зауважив експерт.

Адвокат Григорій Павленко вважає, що можливість скаржитись, яка з’явилась у 2016 році, — дуже позитивна зміна. Інша ще позитивніша — це система публічних закупівель Prozorro. Стара влада її створила, а нова не відмовляється, і тепер через цю систему проходитимуть усі державні закупівлі від 50 тис. грн. Посадові особи, котрі спробують обійти систему, платитимуть штрафи.

Було твоє — стало моє

Крім монополії та тиску, бізнесменам заважають кіберзлочинці та рейдери. Кожне підприємство, особливо таке, яке не дбає про власну інформаційну безпеку, може зазнати атаки.

В Україні з 2015 року існує кіберполіція, але багато фахівців на форумі засумнівались у її наявності. «Хтось про неї чув, хтось колись із нею стикався?» — запитали із залу.

Дехто справді стикався, і були випадки, коли кіберполіція спрацювала досить непогано. Наприклад, свого часу вона викрила мережу інтернет-крамниць, які продавали неіснуючі товари. Зловмисники зареєстрували не менше ніж 10 сайтів, і постраждали від них 23 особи.

Досі дуже актуальним злочином проти бізнесу залишається рейдерство. При цьому з 3000 рейдерських атак 2/3 — успішні. Інструментів для того, щоб покарати несумлінного реєстратора, практично нема, засобів, аби запобігти рейдерській атаці, — також.

Якось в Одесі захопили бізнес-центр вартістю 144 млн грн. Зазвичай схема захоплення проста — на фальшивих зборах акціонерів майно однієї фірми передають іншій. Реєстратор не перевіряє достовірності поданих документів і просто виконує свою роботу.

Один із присутніх у залі висловив думку, що сьогодні з бізнесом може статися що завгодно, ніхто не застрахований від атаки. Однак надії розв’язати проблему не згасають. Нова влада йшла з обіцянкою створити електронну країну, тож, можливо, приділить кіберзлочинності та рейдерству особливу увагу. І вигадає способи цьому запобігти.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Андрій КРАВЧЕНКО,
проект-менеджер «Ліга:Закон»:

— Я спілкувався з юристами-практиками, і вони стверджують, що, на жаль, навіть маючи докази та ознаки незаконних дій, довести злий умисел реєстратора, який переоформив майно на рейдера, неможливо. Наприклад, цього року до антирейдерської комісії звернулося близько тисячі людей, при цьому незаконну реєстрацію здійснювало всього 16 реєстраторів. Але притягнути до відповідальності дуже складно, бо реєстратор завжди виправдовується. Йому принесли документи з мокрими печатками, і він діяв на основі цих документів. А експертизи — фальшиві вони чи ні — ніхто не проводив.