Зміни в порядку оплати послуг ЖКГ: чи варто чекати на відключення?
Новий закон про житлово-комунальні послуги передбачає штрафи не лише для споживачів, але й для комунальників. Про те, хто, кому та за що повинен платити, розповіли адвокати.
Стосується кожного
З 1.05.2019 набрав чинності прийнятий ще у 2017 році закон «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає низку новацій. Зокрема, зазнали змін права та обов’язки як споживачів послуг, так і надавачів.
Новий акт регулює надання комунальних послуг споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, без урахування форм та виду управління такими житловими приміщеннями. Проте нововведення не стосуються тих співвласників багатоквартирних будинків, котрі вирішують комунальні питання шляхом самозабезпечення.
Споживачі комунальних послуг, які підпадають під дію цього закону, зобов’язані укласти певні договори. Так, вони мають укласти колективні договори на обслуговування, якими уповноважити управителя або представників на подальшу діяльність та управління будинком. Надалі договори щодо надання комунальних послуг укладатиме управитель.
Зайти в квартиру
Як анонсувалося перед прийняттям закону, буде вирішена проблема надання комунальних послуг неналежної якості. Тож відтепер споживачі мають право на відшкодування збитків, завданих їхньому майну або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Окрім цього, надавачі послуг зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані незаконним проникненням у належне споживачу житло.
Що стосується останнього, то вбачається, що законодавець хоч і намагався належно врегулювати питання проникнення до житла, проте йому це навряд чи вдалося. Зокрема, віднині громадяни зобов’язані допускати у свої помешкання управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників. Причини «дружнього візиту» можуть бути не лише поважними, такими як ліквідація наслідків аварії. Це може бути огляд і перевірка приладів, у тому числі усунення несправностей санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміна. Адвокати стверджують, що будь-який надуманий привід дає право вимагати від власника квартири допуску до неї.
За відсутності згоди власника такі особи можуть проникнути до житла примусово. Якщо ж проникнення відбувається без відома власника, то надавачі комунальних послуг зобов’язані полагодити двері або вікна, поламані під час примусового проникнення до житла. Проте нові двері та полагоджені — різні речі.
Знати права
Окрім прав та обов’язків споживача, чинний закон передбачає пов’язані права і для підприємств, які надають житлово-комунальні послуги. Зокрема, виконавець послуги має забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг. А у випадку порушення цього обов’язку — проводити відповідні перерахунки. Досить цікавою є новела щодо обов’язку виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт. Проте чи виплачуватимуться штрафи та в якому обсязі — риторичне питання.
З 1.05.2019 набувають чинності зміни щодо оренди приміщень у багатоквартирних будинках. Відтепер передання приміщень під офіси або склади у багатоповерхівках можливе лише за погодженням із власниками. Обирати орендаря та вид діяльності, а також укладати відповідні договори може виключно управитель будинку. Крім цього, закон чітко визначає спрямування коштів, отриманих унаслідок такої оренди або сервітуту. Вони повинні бути витрачені на капітальний ремонт будинку або внутрішніх споруд.
Зазнав трансформації і процес припинення постачання житлово-комунальних послуг. Віднині правом на припинення постачання послуг наділені не лише постачальники, але й управителі багатоквартирних будинків. Тож вирішувати, чи відключати воду, може й ОСББ або керуюча компанія, з котрою укладено договір.
Сплатити завчасно
Однак найбільше запитань виникає щодо того, коли і як сплачувати за комунальні послуги. Закон не дає однозначної відповіді, проте дещо врегульовує. Так, споживач може за власним бажанням уносити авансові платежі. Проте жодна комунальна компанія не може до цього примушувати.
Відповідно до положень закону споживачу в разі несплати за отримані послуги нараховується пеня в розмірі, встановленому в договорі, але не вищому від 0,01% боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Проте виникає запитання: що вважати граничним строком плати? Адже в законі відсутні будь-які уточнення із цього приводу. Хоча нардепи врахували реалії життя та визначили умови, коли пеня не нараховується. До них віднесли заборгованість держави за субсидіями, а також невиплату заробітної плати, якщо це підтверджено належним чином.
Кому загрожує виселення
Насправді виселити злісного неплатника буде доволі важко. Зокрема, через відсутність визначення, який строк є граничним для сплати. Адже після закінчення цього міфічного строку надавач послуг повинен надіслати боржнику письмове повідомлення щодо заборгованості. У разі несплати боргу протягом 30 днів з моменту отримання такого повідомлення може бути прийнято рішення про обмеження або припинення постачання відповідних комунальних послуг.
Питання ж виселення злісних неплатників у законі не врегульовується. Вбачається, що з метою попередження накопичення боргів надавачі послуг припинятимуть їх постачання. Проте це не стосується електроенергії та газу. Постачання комунальної послуги відновлюється в повному обсязі наступного дня після повного погашення заборгованості за фактично спожиті послуги чи з дати укладення угоди про її реструктуризацію.
Важливою новелою закону є обов’язок виконавця комунальної послуги самостійно здійснювати перерахунок її вартості за весь період ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості. Крім цього, новий закон покладає на нього обов’язок сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) в порядку та розмірі, визначених законодавством або договором. Тож нарешті права споживачів будуть захищені хоча б на папері.
Що ж стосується виселення, то закон «Про житлово-комунальні послуги» нічого не говорить про це. Втім, як зазначають правники, практика виселення із квартир за борги не є поширеною. А реальні випадки, коли помешкання було продане з метою сплати боргів за комунальні послуги, можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!