Погляд з Прибалтики

Що здивувало іноземних експертів у ВС і які поради вони дали «верховникам»?

Суди, особливо Верховний, не повинні квапитися із винесенням рішення. Адже людям у мантіях потрібен час на оцінку аргументів сторін та викладення мотивувальної частини акта. Іноземні експерти закликали перейняти таку європейську практику, а також висловили інші рекомендації.

Не поспішайте з вердиктом

Під час зустрічей із представниками касаційних судів експерти проекту Twinning обговорювали питання зловживання процесуальними правами, конфлікти між принципами права та між загальними і спеціальними нормами.

Так, за інформацією прес-служби ВС, у Касаційному кримінальному суді фахівці наголосили на тому, що суд, особливо Верховний, який розглядає найскладніші правові питання, не повинен ухвалювати рішення відразу після засідання. Адже це може спричинити певні помилки і негативно позначитися на якості рішень. Суддям потрібен час, щоб обдумати позиції сторін і належним чином підготувати мотивоване рішення.

Наприклад, у Литві Конституційний суд ще у 2006 році постановив, що інтереси правосуддя вимагають, аби суд мав достатньо часу для підготовки й прийняття обґрунтованого рішення. Після цього до законодавства Литви були внесені зміни, які визначили, що суд повинен ухвалити рішення протягом 30 днів після завершення розгляду.

На думку учасників обговорення, доцільно було б строк для вирішення питання про відкриття касаційного провадження дещо збільшити. Це пояснили великою кількістю касаційних скарг, які надходять до ВС.

Та якщо колегії почнуть витрачати більше часу на вирішення цього питання, то дуже швидко накопичаться залишки нерозглянутих скарг та проваджень. Зокрема, якщо суд отримає можливість обмірковувати своє рішення стільки ж часу, як вітчизняний КС.

Крім того, суддя департаменту з розгляду кримінальних справ ВС Латвії Аійа Бранта розповіла про нюанси, які повинен враховувати суд, змінюючи кваліфікацію злочину, щоб не було порушено право особи на захист, і поцікавилася, чи може суд в Україні перекваліфікувати злочин і, якщо може, то на що при цьому повинен зважати.

«Відповідно до українського законодавства суд має право змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Щодо цього питання є позиція Верховного Суду: така перекваліфікація можлива за умови, що такі дії особи охоплюються обсягом раніше висунутого їй обвинувачення. Тобто якщо для перекваліфікації потрібно встановити певні додаткові обставини, то очевидно, що суд не зможе змінити правову кваліфікацію», — зазначив суддя ККС Микола Мазур.

Менше слухайте!

Крім того, під час зустрічі звертали увагу на можливості поліпшення розгляду кримінальних проваджень в Україні. Експертів вразив той факт, що 100% цих проваджень ККС розглядає в усному провадженні з викликом сторін. На їхню думку, суд касаційної інстанції має активно використовувати інститут письмового провадження.

Втім, український законодавець виписав норму таким чином, що касаційна скарга розглядається у письмовому провадженні лише тоді, коли всі учасники процесу заявлять клопотання про розгляд за їхньої відсутності. На практиці ця норма не діє, оскільки прокурор завжди з’являється в засідання, а інші учасники, якщо вони не бажають брати участі, як правило, не приходять, не подаючи жодних клопотань.

А.Бранта зауважила, що в її країні сторони можуть звернутися до касаційного суду з проханням провести усний розгляд справи. Однак судді самі визначають необхідність саме такого формату.

Крім того, вони розв’язують питання щодо того, чи потрібно доставляти до суду учасників процесу, чи достатньо провести засідання в режимі відеоконференції. Суддя також наголосила, що у Латвії більшість справ розглядається в письмовому порядку. Це суттєво пришвидшує їх вирішення і дає змогу дотримуватися розумних строків розгляду.

«У господарській юрисдикції теж існують певні категорії справ, що належить розглядати лише в усному провадженні. Але через брак часу та надмірну кількість справ їхній розгляд ми можемо призначити лише через кілька місяців», — поінформував суддя Великої палати ВС Віталій Уркевич.

Тож виходить, що таке зачароване коло створив український законодавець. З одного боку, він голосував за максимальну відкритість процесів у найвищому судовому органі, з іншого — не розрахував сил, які для цього знадобляться. Бо навряд чи 78 суддів, котрі мають невдовзі поповнити лави ВС, здатні суттєво вплинути на строки розгляду. Та якщо прислухатися до порад європейських експертів й обмежитися закритими від очей громадськості письмовими провадженнями, то про підвищення довіри до вітчизняної Феміди можна забути.

Зловживання юрисдикцією

Жваву дискусію викликали питання юрисдикційних спорів, які становлять левову частку справ, що розглядає ВП ВС. І тут, знову ж таки, не обійшлося без далекоглядної думки реформаторів, які законом зобов’язали передавати всі юрисдикційні спори на розсуд ВП ВС.

На практиці ж це перетворилося на один з інструментів зловживань. Трапляються випадки, коли учасники зазначають про порушення судами юрисдикційності спору лише у касаційній скарзі й водночас прописують вимогу залишити рішення попередніх інстанцій без змін. Стосовно розгляду подібних спорів вже напрацьована певна практика, але судді все одно мають розглядати кожен спір окремо.

Колізії принципів

Завітали експерти й до Касаційного адміністративного суду. Тут суддя департаменту з розгляду адміністративних справ ВС Латвії Аніта Ковалевська розповіла про конфлікти, які розв’язує адміністративна юстиція її країни. Наприклад, коли є колізії принципів правомірності та правової визначеності, якщо орган влади видає певний нормативний акт, а згодом його скасовує, визнавши його неправомірним. За її словами, суд має вирішувати спори, якщо в результаті скасування нормативного акта порушені права осіб.

Також вона звернула увагу на колізійність принципів, з одного боку, відкритості та прозорості й доступу до інформації, а з другого — конфіденційності відомостей, захисту особистого життя людини. Також складними із цієї точки зору є спори щодо свободи проведення мирних зібрань і захисту інтересів інших осіб, коли йдеться про проведення масових заходів в одному місці й в один і той самий час.

Голова Вищого адміністративного суду Литви Гінтарас Крижявічус повідомив, що в них панує принцип обов’язковості судового рішення. Органи влади не можуть прийняти повторно незаконне рішення, яке було скасоване судом.

Щоправда, в українській Конституції записаний такий самий принцип. Але це не заважає навіть парламенту відкрито ігнорувати його, а потім ще й звинувачувати Конституційний Суд у повторному скасуванні норми, яка вже визнавалася неконституційною.

Судді КАС запитали прибалтійських колег про вирішення спорів, де є суперечності між принципами стабільності законодавства і законності. Експерти зауважили, що суди ухвалюють рішення, взявши до уваги своєчасність унесення змін до законів. Але враховуються й особливі обставини. Наприклад, під час економічної кризи, коли законодавець повинен діяти швидко, щоб збалансувати ситуацію.

Що ж, цей аргумент додасть упевненості вітчизняним нардепам у застосуванні традиційного принципу: «Якщо заборонено, але дуже хочеться, то можна». Достатньо обґрунтувати таке бажання якоюсь черговою кризою.

Напряму до КС

Торкнулися експерти й самої процедури вирішення цих питань із залученням єдиного органу конституційної юрисдикції. В їхніх країнах будь-який суд може безпосередньо порушити перед КС питання конституційності нормативних актів у разі виникнення сумнівів.

Суддя департаменту з розгляду цивільних справ ВС Латвії (нині відряджений до КС) Алдіс Лавінч висловив думку, що в Україні дещо ускладнений механізм налагодження діалогу із КС, коли це можна зробити лише за рішенням Пленуму ВС.

І не факт, що він погодиться з наявністю колізії чи невідповідності закону Конституції (див. стор.2). І тоді суд буде змушений застосовувати неконституційну норму таким чином, як її розтлумачить ВС.

Тож для України досвід Латвії, де звернення напряму до КС ефективно працюють, залишається поки що примарною можливістю, що залежить від волі ВС. Враховуючи, що після цих зустрічей з експертами Пленум ВС ухвалив дві відмови у зверненні до КС, виникає думка, що у нас діє якийсь інший принцип, ніж у Латвії, де головна мета — захист прав і свобод людини. Не кажучи вже про можливість застосування положень Конституції як норм прямої дії (див. стор.12).

Фільтри допоможуть

Під час зустрічей у касаційних судах експерти ознайомилися з особливостями здійснення судочинства за новими процесуальними кодексами та викликами і завданнями, які постали перед оновленою судовою системою. Зокрема, щодо застосування механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами. На думку А.Бранти, у цивільному та адміністративному процесах судді мають більше можливостей протидіяти таким зловживанням.

Особливу увагу було зосереджено на застосуванні процесуальних фільтрів на стадії касаційного провадження. Як зазначили фахівці, у країнах ЄС це загальноприйнята практика, не менш важливим є запровадження фільтрів для інституту касації в Україні.

Підсумовуючи, Г.Крижявічус побажав українським колегам зменшення навантаження. «Неможливо навіть думати про таке навантаження. Бажаю, щоб воно зменшилося і щоб ви могли більше уваги приділяти роз’ясненню права — тому, чим мають займатися касаційні суди», — сказав він.

А.Бранта побажала, щоб учасники процесу в касаційній інстанції поважали принцип добросовісного користування своїми правами. «Тоді й навантаження на суддів зменшиться», — спрогнозувала вона.