З комп’ютером і рулеткою

Чому українські фахівці ігнорують європейські можливості відтворення для ДТП

В Європі дорожньо-транспортна пригода відтворюється за допомогою комп’ютерної програми. Постійне оновлення бази дозволяє змоделювати ситуацію за участю автомобілів будь-яких марок. Проте українські експерти воліють застосовувати старі методи.

Європейський підхід

Судові експерти країн Старого світу у своїй роботі активно використовують інформаційні технології. Наприклад, ДТП може бути відтворена за допомогою спеціальної комп’ютерної програми РС-Crash. Про це розказав член правління Європейської асоціації експертів-аналітиків (EVU), експерт-аналітик з ДТП Густав Касаницький під час круглого столу «Експертний аналіз ДТП: європейський досвід», організованого секцією судових експертів Асоціації правників України.

За словами Г.Касаницького, програма РС-Crash регулярно оновлюється. В її основі лежать розрахунки, зроблені на підставі тестів за участю реальних авто. За допомогою хитромудрих технічних засобів дослідникам удається розігнати машини без керування людиною до необхідних 20, 30, 50, 100 км/год та спровокувати зіткнення. Місця водіїв, пасажирів, пішоходів і навіть домашніх тварин, котрі можуть потрапити в ДТП, займають манекени, які мають відповідний розмір і вагу.

Після імпровізованої аварії організатори тесту фотографують найменші дрібниці, фіксують кожен уламок і вимірюють їх місцезнаходження. Отримана інформація разом з даними про марки та моделі транспортних засобів, об’єми їхніх двигунів, швидкість руху тощо заноситься до бази програми РС-Crash. Нині в її базі є дані про 8 тис. різних авто та мотоциклів, антропометричні дані людей різного віку та статі, дорожні знаки, рельєф місцевості, будівлі тощо. Усе зазначене допомагає: розрахувати параметри удару транспортних засобів; визначити й розрахувати перерозподіл гальмівних сил між передньою та задньою віссю; створити реалістичну анімовану картинку пригоди в зображенні 3D або 2D, таблиці й діаграми. Розрахунки можуть бути зроблені за кількома моделями ударів: класичною, силовою та сітковою.

Коли трапляється справжня подія, експертам достатньо ретельно відібрати інформацію та внести її в комп’ютерну програму. Остання здатна відтворити подію за участю щонайбільше 32 об’єктів.

Українські реалії

Якби зазначена програма була використана в горезвісній «справі Олени Зайцевої», котра збила пішоходів на зупинці громадського транспорту в Харкові, можливо було б не лише відтворити подію, а й розрахувати ймовірні наслідки аварії за умов неперевищення О.Зайцевою швидкості. На цьому наголосив інший учасник круглого столу — приватний експерт Олег Голубенко. За його словами, відтворити ДТП півторарічної давності завадила недосконалість українського законодавства. Приватні експерти не змогли взяти участі в кримінальному процесі. А їхні колеги, попри наявність ліцензій на використання РС-Crash та її аналога CARAT, не застосували програм у своїх дослідженнях.

На переконання О.Голубенка, причини недбалості державних експертів банальні. З одного боку, вони не зацікавлені в наданні об’єктивних висновків, чого не вдасться уникнути з початком широкого застосування комп’ютерних програм. З другого — немає вихідних даних належної якості, які можна було б уносити до подібних програм. Зазначене припущення підтвердили й правники, присутні в залі, які не раз ставали свідками роботи правоохоронців на місці ДТП.

Виходом із ситуації могло би стати реформування експертної царини, на чому вже неодноразово наголошували як самі експерти, так і ті, хто користується їхніми послугами. Проте, оскільки для цього потрібна воля законодавця, прогнозувати початок реформи складно. Тож експерти самостійно відшуковують способи розвитку галузі.

Так, на території України був створений підрозділ EVU. До нього ввійшли приватні експерти, які дістали змогу консультуватися з більш ніж 1200 членів EVU, до якої, попри назву, входять не лише європейські, а й країни Азії та Америки.

На жаль, доробок підрозділу не використовуватимуть у кримінальному провадженні, але напрацювання можуть стати в пригоді в інших справах, в яких права сторін на захист своїх інтересів було значно розширено з прийняттям нових процесуальних кодексів.

Словацька реформа

На необхідності реформувати експертну галузь в Україні відповідно до європейських стандартів наголосив і Г.Касаницький. Він переконаний: якщо Україна прагне ввійти до Європейського Союзу, без цього обійтися не вдасться.

Як приклад словацький експерт навів модель, упроваджену в його країні. Повноваження щодо контролю за експертами входить до компетенції тамтешнього Міністерства юстиції. Відомство веде реєстр експертів і стежить за їхньою діяльністю.

Статус експерта може належати фізичній та юридичній особам. Остання — це або науково-дослідний інститут, або експертна організація, яку можуть утворювати кілька експертів. Особливих правил, окрім вимог до кадрового складу такої організації, а саме — наявності статусу експерта в кожного з її учасників, немає. З інститутом складніше. Така юридична особа повинна мати у своєму розпорядженні не тільки відповідні кадри, а й належну наукову та методичну базу.

Сьогодні на території Словаччини діє 6 експертних інститутів, унесених до списків Мін’юсту. Крім безпосередньо експертної діяльності, фахівці беруть участь у розробленні професійних стандартів, методичних рекомендацій та проектів нормативних актів.

На початку реформи діяльність експертів була ретельно вивчена на предмет дотримання ними вимог законодавства. За результатами перевірки деякі фахівці втратили роботу, окремих навіть притягнули до кримінальної відповідальності.

На запитання, чи варто українським експертам очікувати такого ґрунтовного підходу, учасники круглого столу відповіді не отримали. Однак твердження про необхідність реформування царини продовжує залишатись актуальним і надалі.

ПРЯМА МОВА

Олег ГОЛУБЕНКО,
адвокат, генеральний директор експертної компанії «ДЕКРА експерт Україна»:

— Коли я був слідчим у перші роки незалежності України, то міг призначити судовим експертом будь-якого фахівця двома документами: постановою про проведення експертизи та залучення особи як експерта й протоколом про ознайомлення експерта з правами та обов’язками. У 1994 р. був прийнятий закон «Про судову експертизу», який надмірно зарегулював галузь. Якби ж від цього регулювання була користь…