Штучне правосуддя

Роботи й комп’ютери все більше беруть на себе фізичну й розумову працю людини. Вважається, що вони будуть корисними в такій сфері, як правосуддя, де потрібно обробляти великі обсяги інформації та ухвалювати складні рішення.

Врахувавши це, Рада Європи прийняла першу етичну хартію штучного інтелекту в судових системах. У ній проголошено 5 принципів:

- повага до фундаментальних прав;

- відмова від дискримінації;

- якість і безпека;

- відвертість, безсторонність і чесність;

- контроль з боку користувача.

Ключовим є останній з наведених принципів. Підкреслюють, що штучний інтелект (тобто будь-які комп’ютерні програми й алгоритми) є лише допоміжним сервісом і не повинен ухвалювати рішення за компетентну людину (суддю, поліцейського й т.д.).

Передбачається, що штучний інтелект допомагатиме визначити, наскільки небезпечна та або інша особа та чи здатна вона на скоєння нового злочину. Програми можуть використовуватися для визначення строку тюремного ув’язнення.

Проте досліди показали, що штучним «суддям» притаманні расові й соціальні забобони, оскільки вони покладаються на такі дані, як особистий статус, рівень освіти, зайнятість. Комп’ютер Лондонського університету зміг передбачити вердикти Суду ЄС тільки в 79% випадків, пише Euronews.

Експерти підкреслюють: якщо вироки роботів сильно відрізнятимуться від тих, що виносили би справжні судді, це створить проблему легітимності такого суду.

Водночас в Європі випробування проходять штучні «адвокати», а в Сполучених Штатах вони вже приступили до роботи щодо захисту підсудних.