Географія патентів

У кого більше засобів захисту авторського права?

В якій державі можна швидко зареєструвати торговельну марку, а в якій легше відстояти суб’єкт інтелектуальної власності в суді? Отримати відповіді на ці запитання правники змогли на засіданні комітету Асоціації адвокатів України. Виявилося, що Європейський Союз пропонує найбільш вигідні умови, але українці поки що не цілком виконують його вимоги.

Легалізація комп’ютеризації

Масштаби реєстрації програмного забезпечення та новітніх техновинаходів зростають у геометричній прогресії. Щодо патентування розроблено низку міжнародних документів. Ними якраз і керуються колеги в Польщі Якуб Сьолевесюк і Гжегож Вонтор, які приїхали до столиці України поділитися досвідом.

Зокрема, захист комп’ютерних програм забезпечується директивою Ради Європи. Разом з тим, як зазначили доповідачі, вона врегульовує лише правомочності копірайтингу, зберігаючи ексклюзивні права власника. А ось безпосередні правила патентування програмного забезпечення закріплені в Європейській патентній конвенції. Хоч вони провокують юристів на неоднозначне розуміння.

Тому польські колеги зауважили, що включати такі об’єкти потрібно не в поняття «software-patents», а до категорії «computer implemented inventions» (CII). Ця група є значно ширшою і враховує всі новації — як у комп’ютерній сфері, так і в пристроях, що мають до неї стосунок.

У Польщі реєстрації CII потребують як звичайні фірми, так і компанії, що розробляють мобільні додатки, мають справу з блокчейнами та біткоїнами.

Фундація торговельних марок

У кожній країні процедури реєстрації ТМ абсолютно різні, як і вимоги до їх перевірки, можливості припинення та засоби захисту. Грузія пропонує 2 підходи до реєстрації, які відрізняються вартістю та тривалістю. Стандартний порядок займе 11—12 місяців і коштуватиме $420. Крім того, $50 за кожен додатковий клас.

Є можливість пройти процедуру в прискореному режимі. Закон обмежує її 10-денними рамками, хоча від «а» до «я» така реєстрація, як правило, триває до трьох тижнів. Ціна за збережений час — $840 та по $300 за кожен доданий клас.

Росія також нещодавно впровадила швидкісну процедуру розгляду заяв про реєстрацію патенту. Як і в Грузії, це 10 днів, і вартість такої послуги — близько $1500. Хоча для правовласників після проходження процедури виникають певні ускладнення. Закон покладає на них відповідальність за страхування можливих ризиків заподіяння шкоди третім особам на суму, не меншу ніж 300 тис. руб. Також існує обов’язок самостійно доводити випадки імпорту/експорту контрафактного товару.

Як зауважила патентний повірений з РФ Катерина Шехтман, така позиція закону не запобігає порушенням на митниці. До того ж, аби зареєструвати промисловий винахід, його тривалий час перевіряють на наявність державної таємниці.

Тільки на початку цього року в РФ ратифікували Гаазьку угоду. І дуже сподіваються, що слідом за ними її підпишуть у Китаї. Адже саме з Піднебесною вони співпрацюють у сфері технічних відкриттів.

Українських правників цікавила публічність реєстрів за рубежем. Патентні повірені і з Польщі, і з Грузії, і з Росії підтвердили відкритість баз даних та можливість використання відомостей з них. Хоча, як зазначив польський колега, чомусь забувають про захист персональних даних.

IP в суді

Спори, що виникають у зв’язку з порушенням прав інтелектуальної власності, для винних осіб передбачають увесь асортимент відповідальності. Окремим питанням стало ставлення судів до паралельного імпорту.

Грузинські юристи вирішили, що правовласник не може заборонити третім особам використовувати товарні знаки на товари, які були введені в обіг самим правовласником або з його згоди. Хоча, як наголосив голова практики IP BCL Law Office Іраклі Гвілія, саме явище паралельного імпорту не врегульоване нормами та прямо не розглядалося Верховним судом. Із цієї причини власники можуть оспорювати правомочність паралельного імпорту, але існує висока ймовірність зустрічних позовів. Порушення IP, що відбуваються в Грузії та потрапляють під категорію проступків, тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Штрафні санкції, передбачені законом, почали ефективно діяти після впливу Євросоюзу. Їх контролює не Міністерство внутрішніх справ, як в Україні, а Міністерство фінансів, точніше Служба доходів. До компетенції структури, крім цього, входить і розслідування злочинів у цій сфері. Слідча служба при міністерстві, довівши вину порушника авторських прав, може просити суд про призначення йому двох років виправних робіт, а у випадку повторного скоєння правопорушення — трьох років позбавлення волі.

У Росії ситуація з паралельним імпортом має вирішитися не на користь правовласників. Адже його намагаються легалізувати через уведення антимонопольного пакета, що застосовуватиме міжнародний принцип вичерпання прав.

Прикметно, що суди віднедавна мають право встановлювати штрафи за неправомірне використання торгових знаків залежно від обставин. Адже тривалий час позивачі в такого роду справах як максимальне задоволення отримували 3 млн руб.

З огляду на особливості кожної держави, що представляла свою систему захисту права інтелектуальної власності, можна виокремити як найшвидшу процедуру реєстрацію торгових знаків, так і найлояльнішу до правовласників таких прав судову систему. А головне — ті норми, які б не завадило запозичити.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Марія ОРТИНСЬКА, 

адвокат, патентний повірений, компанія IPStyle:

— Нині в Україні існує досить спірна ситуація з гармонізацією законодавства, у тому числі через те, що не набрали чинності всі норми угоди про асоціацію з ЄС. Наприклад, недавно рішенням Верховного Суду норми угоди визнано нормами прямої дії. Я підтримую таку позицію.

Також у нас почало обговорюватися питання, яке вже має місце в Польщі, — захист незареєстрованих промислових зразків. Знову ж таки, угода про асоціацію з ЄС передбачає таку можливість, але чи буде вона застосовуватися — поки що не відомо.

Відкритим також залишається питання строку дії патенту на промисловий зразок. Згідно з українським законодавством він становить 10 + 5 років, тоді як угода зобов’язує його продовжувати кожні 5 років. Але такий порядок поки не передбачений.

Іраклі ГВІЛІЯ,
голова практики IP BCL Law Office (Грузія):

— Поки що в нас немає ініціатив щодо створення IP-cуду. Звичайно ж, нам потрібен орган, який зможе ефективно та кваліфіковано вирішувати такі справи. Потрібно оцінити реальну можливість його створення, доцільність post-effective з точки зору бюджету. Тоді ми зможемо говорити, що його створення — виправдане благо. Звичайно ж, юристи виступають за спеціалізований суд. Хоча цими справами нині займаються палати з комерційних справ.

Україну до його створення зобов’язує значно ширша територія та більша кількість населення, а, як наслідок, і таких справ. Ми хотіли б розраховувати якщо не на окремий орган, то хоча б на суддів, які дійсно спеціалізуються на питаннях інтелектуальної власності.

Закон і Бізнес