Не втратити голову

Чи може рідня посприяти притягненню очільника суду до відповідальності або навіть його звільненню?

Іноді під одним судовим дахом працюють володар мантії, який займає адміністративну посаду, та близькі йому особи. В окремих випадках така «тісна» робота може вилитися в притягнення когось із родичів до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення. Чому преміювання кузена не призводить до негативних наслідків, а через одруження з помічницею судді можна втрати-ти мантію?

Сімейні узи

Рада суддів неодноразово пояснювала служителям Феміди: сама по собі робота в одній установі близьких осіб не породжує конфлікту інтересів. У таких ситуаціях завжди потрібно звертати увагу на співвідношення посадових обов’язків родичів.

Коли законники самотужки не можуть визначити, чи наявний конфлікт інтересів, або ж їм не під силу вибратися з тенет непорозуміння та суперечок, на допомогу приходять «самоврядники». Тому часто-густо РСУ й суспільству доводиться бути свідками чвар, яких можна було б уникнути. Втім, нині ще не всі володарі мантій розуміють, що кожне винесення ними сміття з хати завдає непоправної шкоди авторитету Феміди.

Так, уже 2 роки неспокійно живеться колективу Городищенського районного суду Черкаської області. За зверненням однієї із суддів установи — Людмили Синиці — «самоврядники» провели там ревізію.

«Перевіркою було встановлено, що в суді дійсно є невирішена конфліктна ситуація, яка виникла після того, як тодішній голова суду Леонід Подорога одружився з помічницею судді Людмили Синиці. Суддя ініціювала питання щодо звільнення з посади свого помічника шляхом унесення відповідного подання керівнику апарату суду. Однак усі подання, а їх було 7, ігнорувалися», — повідомила член РСУ Валерія Чорна.

Вона розповіла, що особи, які в певні періоди виконували обов’язки керівника апарату суду, надавали Л.Синиці відписки: мовляв, її подання не можуть бути задоволені, зокрема через відсутність конфлікту інтересів. Коли ж помічниця володарки мантії Інна Подорога зібралася в декретну відпустку, з’явилася ще одна підстава для відмови в позбавленні її посади: звільняти вагітних жінок забороняє трудове законодавство.

Як з’ясувалось, очільник установи не тільки не намагався знайти вихід із кризової ситуації, а й підкладав дров до «конфліктного вогню». Так, навесні 2016-го він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів з тим, аби вона притягнула Л.Синицю до дисциплінарної відповідальності за начебто допущені нею порушення при розгляді конкретних справ. «Кваліфікаційники» не знайшли огріхів у роботі служительки Феміди.

У цей же час дружина Л.Подороги поскаржилася до РСУ на незаконні, на її думку, дії Л.Синиці щодо звільнення. Через кілька місяців помічниця знову написала «самоврядникам», що володарка мантії порушує її право на працю.

«Голова суду зайняв таку позицію, щоб вказати судді, де її місце», — підкреслила В.Чорна. Навіть притягнення Л.Подороги до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, не спонукало його зійти зі стежки війни та сісти з Л.Синицею за стіл переговорів.

Подвійне підтвердження

В Єдиному державному реєстрі судових рішень «ЗіБ» знайшов дві постанови: Соснівського районного суду м.Черкас — від 12.04.2016 та Придніпровського районного суду м.Черкас — від 14.03.2016, якими Л.Подорогу було притягнуто до адмінвідповідальності.

У першому випадку керманич Городищенського районного суду поплатився за те, що під час розгляду заяв своєї дружини — помічниці Л.Синиці про надання їй днів відпочинку за роботу у вихідні не повідомив РСУ про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Суд визнав Л.Подорогу винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією (ч.1 ст.172⁷ Кодексу про адміністративні правопорушення). Ціна такого проступку — штраф у розмірі 1700 грн.

У другому випадку очільнику інституції довелося відповідати за прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів (ч.2 ст.172⁷ КпАП) — надання дружині відгулів за виконання нею понаднормової роботи. Як зазначається в постанові Придніпровського районного суду м.Черкас від 14.03.2016, І.Подорога звернулася до голови Городищенського районного суду, тобто свого чоловіка, із заявами про надання їй відпочинку за роботу у вихідні. Л.Подорога підписав два накази, відповідно до яких його дружина могла не з’являтися на роботі протягом 26 календарних днів.

Голова суду намагався переконати черкаського колегу у своїй невинуватості. «Згідно з практикою, яка склалася в Городищенському районному суді, голови суду видавали аналогічні накази до нього, а також він, як голова суду, видавав накази щодо інших працівників апарату суду та помічників суддів, а не лише стосовно І.Подороги. Остання дійсно є його дружиною і відповідно до трудового законодавства мала право на відгули у зв’язку з роботою у вихідні та святкові дні», — наводяться пояснення Л.Подороги в постанові.

Втім, законник, який розглядав справу про адмінправопорушення, не погодився з колегою. «Сам факт того, що Особа 1 є головою суду, в якому працює помічником іншого судді його дружина, не свідчить про існування конфлікту інтересів, тому що для помічника судді відносини прямого підпорядкування існують тільки із суддею, помічником якого вона є, та керівником апарату суду», — йдеться в постанові.

Разом з тим у вердикті наголошується: згідно із законодавством помічник володаря мантії «прикріплюється до кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду, а накази з кадрових питань щодо працівників апарату суду та помічників суддів видаються керівником апарату суду».

«Та обставина, що в цьому суді склалася практика, коли накази з кадрових питань стосовно помічників суддів та працівників апарату суду видаються головою суду, не звільняє Особу 1 від відповідальності, тому що ця практика суперечить законодавству», — зробив висновок суддя Придніпровського районного суду м.Черкас.

Цього разу Л.Подорозі на оплату штрафу довелося виділити 3400 грн. До речі, Апеляційний суд Черкаської області залишив рішення обох райсудів у силі. А Л.Подорога не зрікся адмінпосади й ще рік керував установою. Нині крісло очільника зайняв інший служитель Феміди.

Керівників апарату — на добрий шлях

Не останню роль у загостренні конфліктної ситуації, яка виникла в Городищенському районному суді, відіграли й особи, котрі виконували обов’язки керівника апарату. Адже вони не задовольняли подання про звільнення помічниці — дружини голови суду, а навпаки, видавали накази про її заохочення, надання відпусток без погодження з Л.Синицею. Втім, притягнути керівництво апарату до дисциплінарної відповідальності так і не вдалося: сплинули строки.

Однак РСУ вирішила не залишатися осторонь проблем, які виникли в храмі Феміди: вона доручила ДСАУ провести комплексну перевірку організації роботи Городищенського районного суду за 2015—2017 роки, в тому числі на предмет усунення раніше виявлених порушень.

Крім того, «самоврядники» запропонували Національній школі суддів провести у IV кварталі 2017-го навчання керівників апарату судів України, на яких висвітлити питання особливого статусу помічника володаря мантії як працівника патронатної служби, підстав прийняття на роботу та звільнення за поданням законника.

Якщо керівництву апарату Городищенського райсуду вдалося уникнути відповідальності за вчинені порушення, то Л.Подорогу можуть і покарати. Адже очільниця РСУ звернулася до Вищої ради правосуддя із заявою про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за дії, що підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, за прояв неповаги до інших володарів мантій, а також про визнання Л.Подороги винним у вчиненні корупційного правопорушення.

У свою чергу «самоврядниця» Тетяна Чумаченко запропонувала поставити перед ВРП питання про звільнення законника. «Він діяв в умовах конфлікту інтересів. Демонстрував неповагу до судді, показуючи, хто в домі господар. Л.Синиця фактично 2 роки без помічника. При нашому навантаженні, при тому, яке ставлення до судової системи. Суддя вчинив два адмінправопорушення і продовжує вчиняти дії, що порушують етичні стандарти, використовує службове становище, аби вирішити родинне питання. Тому пропоную звернутися із заявою про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення», — зауважила Т.Чумаченко. Однак «самоврядники» не підтримали її.

Обачність не зайва

Трохи інша історія, але так само пов’язана з ріднею, мала місце в Новобузькому районному суді Миколаївської області. В одного громадянина з’явилася підозра: в установі коїться щось протизаконне, адже в безпосередньому підпорядкуванні голови суду Ольги Уманської перебуває її родич — двоюрідний брат Олександр Горб. Він займає посаду керівника апарату.

У квітні цього року цей громадянин повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції, що О.Уманська вчинила корупційні дії. Адже вона підписує накази про преміювання свого кузена, може вплинути на прийняття ним кадрових рішень. Громадянин попросив НАЗК «терміново вжити заходів щодо О.Уманської та притягнути її до відповідальності». У свою чергу агентство попросило розібратися в ситуації «самоврядників».

З’ясувалося, що з квітня 2015 до вересня 2016-го О.Уманська була єдиною суддею, в якої були повноваження розглядати справи. Іншого виходу не було: тільки вона могла сісти в крісло голови.

О.Уманська, яка прибула на засідання РСУ, не заперечувала, що підписувала накази про преміювання як керівника апарату, так і його заступника, але запевнила: розмір виплат ніколи не встановлювала, адже всі розрахунки робила бухгалтерія ТУ ДСА в Миколаївській області.

У січні цього року в Новобузькому райсуді відбулися вибори голови установи (нині правосуддя тут здійснюють троє служителів Феміди). О.Уманська не стала претендувати на посаду очільника. Однією з причин такого рішення було уникнення можливих конфліктів у зв’язку з тим, що О.Горб є її двоюрідним братом.

«Самоврядники» не побачили підстав для притягнення О.Уманської до дисциплінарної відповідальності та вирішили обмежитися тільки обговоренням питання.

Цього разу «конфліктна історія» закінчилася щасливо для володарки мантії. Втім, попереджають експерти, очільникам храмів Феміди варто бути більш обачними в ситуаціях, коли в суді працює хтось із рідні: повідомляти про конфлікт інтересів, не приймати рішень, які безпосередньо стосуються близьких, та не втрачати голову від наданих повноважень. В іншому випадку доведеться розпрощатися не тільки з керівним кріслом, а й, можливо, з мантією.

ПРЯМА МОВА

Ольга УМАНСЬКА, 
суддя Новобузького районного суду Миколаївської області:

— Жодного приватного інтересу в мене при роботі з керівником апарату суду Олександром Горбом, який є моїм двоюрідним братом, не було і бути не могло. Я не мала жодного стосунку до його призначення. Керівник апарату відповідно до посадової інструкції безпосередньо підпорядковується начальнику територіального управління Державної судової адміністрації. Я як голова суду видавала накази, зокрема про преміювання керівника апарату та його заступника. Втім, розмір премії щоразу встановлювався за вказівкою ТУ ДСА в Миколаївській області, про що на електронну адресу суду щомісяця надходили листи. Адже в самому суді бухгалтерія відсутня і голова суду не займається розподілом коштів.

Людмила СИНИЦЯ, 
суддя Городищенського районного суду Черкаської області:

— Леонід Подорога, який займав посаду голови суду з травня 2015 до травня 2017 року, своїми діями та бездіяльністю (для підтвердження власної думки, що він правий і його дружина — мій помічник залишиться на цій посаді, незважаючи на мої неодноразові подання про її звільнення) перевів потенційний конфлікт інтересів у площину реального. У мене немає змоги належним чином працювати, здійснювати правосуддя. Я повинна мати можливість обрати того помічника, з яким мені буде комфортно працювати, якому я зможу довіряти, на якого зможу покластися. Кожна людина незалежно від її статусу та посади має відповідати за свої дії та бездіяльність. Якщо особа не понесе відповідальності, то належних висновків не зробить.