Не руйнувати практику,

або Скільки потрібно нардепів, аби втручання в правосуддя не вважалося посяганням на незалеж-ність Феміди

Вища рада правосуддя розглянула чергову дисциплінарну скаргу служителя Феміди, який потрапив під дію першого люстраційного закону. І, як завжди в таких випадках, суддя залишився ні з чим. Водночас законникам з Одещини пощастило більше, адже після вивчення їхньої скарги ВРП все ж визнала факт утручання в правосуддя з боку народного депутата.

Попередня перевірка

Голова Ради Ігор Бенедисюк повідомив, що представник Наталії Антонової з Голосіївського районного суду м.Києва, адвокат Ростислав Кравець подав скаргу на рішення першої дисциплінарної палати ВРП про внесення подання щодо звільнення з посади. Керівник колегіального органу нагадав, що дисциплінарну справу стосовно Н.Антонової було відкрито за постановлення ухвал про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо двох учасників масових акцій протесту.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що слідчий суддя Н.Антонова «не сприяла виконанню завдань кримінального провадження та забезпеченню належної охорони прав, свобод і законних інтересів підозрюваних, повного й неупередженого судового розгляду з тим, щоб особи не були піддані необґрунтованому процесуальному примусу». Крім того, порушила вимоги закону щодо контролю за додержанням прав особи в кримінальному провадженні.

«Під час попередньої перевірки матеріалів скарги встановлено, що викладені в ній доводи не спростовують висновків, покладених в основу рішення палати», — зазначив І.Бенедисюк.

Переконливий виступ

Перед тим як члени ВРП мали б усамітнитись, до них звернувся доповідач у справі Микола Гусак: «Я зіткнувся з випадком, коли позиція судді не є правомірною та законною. Двох учасників акцій протесту побили, але суддя не звернула на це уваги, обравши запобіжний захід у вигляді 60 діб тримання під вартою, при цьому не виконавши вимог ст.206 Кримінального процесуального кодексу. Сподіваюся, що ВРП залишить у силі рішення дисциплінарної палати й не руйнуватиме практики».

Виступ М.Гусака фактично поставив крапку в черговій справі фігурантів так званих справ майдану. Тож не дивно, що Рада залишила в силі рішення палати.

Втім, представник Н.Антонової запевнив, що оскаржуватиме вердикт у судовому порядку.

Мандат не в поміч

Крім того, ВРП розглянула повідомлення суддів Апеляційного суду Одеської області Лариси Грищенко, Валентини Олініченко та Віталія Мандрика про втручання в їхню діяльність заступника голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгія Логвинського.

Член колегіального органу Ірина Мамонтова доповіла, що 9 грудня 2016 року комітет направив листи до Генеральної прокуратури, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, уповноваженого ВР з прав людини та Апеляційного суду Одеської області щодо вжиття заходів індивідуального характеру з огляду на порушення прав громадянина США та Ізраїлю під час розгляду судової справи. Підписав їх Г.Логвинський. У цьому зверненні дано оцінку ухвалі Малиновського районного суду м.Одеси та викладено прохання вжити заходів реагування для усунення порушень прав і свобод особи.

Також І.Мамонтова повідомила, що одеські судді у свою чергу направили листа до ГПУ стосовно можливих неправомірних дій нардепа, пов’язаних із утручанням в їхню діяльність. Цей лист із вул. Різницької переадресували до прокуратури Одеської області, під юрисдикцію якої підпадає місце можливого вчинення кримінального правопорушення. Однак обласна прокуратура, всупереч приписам ст.214 КПК, у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовила.

Рада, ознайомившись із скаргою, визнала факт утручання нардепа в роботу суддів. Крім того, було вирішено звернутися до парламенту з проханням ужити заходів для недопущення народними обранцями дій, що можуть бути розцінені як утручання в діяльність суддів.

Одночасно колегіальний орган вирішив унести до ГПУ подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які допустили бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів, зокрема невнесення до ЄРДР відповідних відомостей за повідомленням суддів Апеляційного суду Одеської області.

Що дозволено Юпітеру…

Схожість цих справ у тому, що в обох фігурують народні обранці. Проте звернення одного нардепа, хай і від імені комітету, у ВРП розцінюється як тиск, а ухвалення більшістю парламенту закону про люстрацію суддів (як і деяких інших актів, як-от про індивідуальну амністію) — як необхідність з огляду на «революційну доцільність» та «запити суспільства».

Така логіка здатна завести в глухий кут: колись Верховна Рада може вирішити ухвалити акт, який, наприклад, для відновлення довіри з боку світової спільноти встановить спеціальну дисциплінарну відповідальність суддів за порушення прав іноземних громадян. Або (що з розряду фантастики) — за недотримання гарантій незалежності самих суддів та незаконне притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

І тоді цей або новий склад ВРП, аби «не руйнувати практику», буде змушений так само погоджувати звільнення тих, кого сьогодні начебто захищає.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ростислав КРАВЕЦЬ,
адвокат АК «Кравець і партнери»:

— Усі рішення Вищої ради правосуддя, що стосуються притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення так званих суддів майдану, незаконні й будуть у подальшому оскаржені.

Наприклад, під час засідання член ВРП Микола Гусак, який був доповідачем у справі за скаргою Наталії Антонової з Голосіївського районного суду м.Києва, попросив притягнути її до дисциплінарної відповідальності, аби «не руйнувати практику». За таких обставин говорити про засади справедливості й законності, на мій погляд, недоречно й нерозумно. Це рішення буде оскаржено в судовому порядку.

Далі, що досить імовірно, будемо готувати заяву вже до Європейського суду з прав людини. Оскільки, вважаю, нині в Україні немає незалежного правосуддя. До речі, у Страсбурзі відкрито вже понад 10 проваджень стосовно рішень ВРП з аналогічних питань.