Ворожіння на числах

Статистика допоможе претендентам на мантії з вибором місця роботи

Квартальні, піврічні чи річні результати діяльності судів — не сухі числа, а дані, на яких можна поворожити, як на кавовій гущі. Особливо корисним це стане для кандидатів на посади суддів. Адже допоможе зрозуміти: в суді якої юрисдикції та якого регіону їх раді будуть бачити, скільки справ доведеться розглядати щомісяця. Крім того, завдяки ворожінню на числах правники дізнаються, з місцевого чи апеляційного суду їм варто розпочинати суддівську кар’єру.

Цьогорічний прогноз

Як казав давньогрецький філософ і математик Піфагор, «числа правлять світом». Дійсно, завдяки статистиці можна не тільки проаналізувати ефективність роботи тієї чи іншої інституції, а й зробити певні прогнози. Так, недавно були оприлюднені показники стану здійснення судочинства в І кварталі. Ці дані можуть розповісти про те, які тенденції в судовій системі з’явилися на початку 2017 р. та що зміниться в житті Феміди до кінця поточного року.

Упродовж I кварталу до місцевих та апеляційних судів надійшло 900600 справ. Однак не варто забувати: з минулого року в нинішній перекочувало майже півмільйона справ. З огляду на цей залишок на розгляді в установах було 1,35 млн справ.

Якщо такий «квартальний темп» надходження матеріалів до храмів Феміди збережеться до кінця року, то очікується: кількість справ, з якими володарям мантій доведеться працювати, сягне показників 2015 р. — майже 3,6 млн. Навіть якщо в літній період до неї звертатимуться не так активно, експерти вважають цілком можливим, що справ до місцевих та апеляційних судів надійде не менше, ніж минулого року — 3,4 млн.

Прикметно, що за 3 місяці цього року служителі Феміди впоралися з розглядом 793200 справ (88% від тих, що надійшли). Тож, якщо до кінця року із системи звільниться незначна кількість законників, а ефективність роботи тих, хто залишиться, не знизиться, то у 2018 р. з нинішнього перейде приблизно 400000—500000 справ.

На цей прогноз варто звернути увагу претендентам на мантії з-поміж помічників суддів, які, швидше за все, займуть крісла служителів Феміди вже під кінець І кварталу наступного року (звісно, це відбудеться за умови, якщо органи, відповідальні за добір та призначення законників, не сплутають помічникам усіх карт).

Адже в перший же день роботи автоматизована система документообігу розподілить новачкам велику кількість справ, аби в усіх було однакове навантаження: як у тих суддів, які давно працюють і мають за плечима певний залишок нерозглянутих матеріалів, так і тих, хто щойно одягнув мантію.

Про навантаження й вакансії

Тому, ймовірно, кандидатам на суддівські посади, перш ніж визначатися, до установи якої юрисдикції та якої області податися, необхідно зважити всі за та проти. Аби вибір не був таким складним, можна скористатися інформацією.

Так, відповідно до показників І кварталу 2017 р., у середньому в цей період у провадженні одного законника місцевого господарського суду перебувало 203 справи (середнє щомісячне навантаження — 68 справ), з окружного адміністративного — 247 (82), а от місцевого загального — 375 (125). При цьому за 3 місяці «господарники» розглянули 95,1% тих матеріалів, які надійшли, «адміністративники» — 98,4%, а «загальники» — тільки 86%. Так, у середньому щомісяця один представник господарської юрисдикції розглянув 35 справ, адміністративної — майже 40, а загальної — 70 з гаком.

Прикметно, що в місцевих загальних судах 63% володарів мантій мають повноваження вершити правосуддя, у місцевих господарських — майже 60%, а в окружних адміністративних — усього-на-всього 39,7%. Це свідчить про те, що, навіть незважаючи на велику кількість «безповноважних» служителів Феміди серед «адміністративників», велике навантаження, вони ефективніше слухають справи, ніж «господарники».

Втім, станом на 29.05.2017 в окружних адмінсудах не найбільша кількість вакансій — 69 (20 із них — у Луганському ОАС), тоді як у господарських — 134 (найбільше в Донецькій та Запорізькій областях — по 15), а в загальних — 899 (24 з них — у Херсонському міському суді Херсонської області, 11 — у Слов’янському міськрайонному суді Донецької області, 10 — в Оболонському районному суді м.Києва).

Тож, напевно, охочим поповнити лави «адміністративників» доведеться стикнутися з жорсткою конкуренцією. Особливо це стосується тих окружних адмінсудів, у яких є лише одна вільна посада (Волинський, Закарпатський, Полтавський, Тернопільський, Хмельницький та Чернігівський) чи дві (Вінницький, Житомирський, Івано-Франківський, Львівський, Рівненський, Харківський, Херсонський, Черкаський та ОАС м.Києва).

Регіональний фактор

Якщо врахувати кількість вакансій, очевидно, що в претендентів на мантії шанси зайняти крісло саме в місцевих загальних судах вищі, ніж в інших установах. Але й обсяг роботи там набагато більший, ніж у представників адміністративної та господарської юрисдикції.

Крім того, претенденти можуть перевірити себе на «часову витривалість», адже на вирішення різних категорій справ потрібно витратити неоднакову кількість сил та годин робочого дня. Так, у місцевому загальному суді для розгляду однієї справи в середньому знадобиться 39 днів (кримінальної — 26, цивільної — 66, адміністративної — 58), в окружному адміністративному — 57, а господарському — 79.

Безперечно, важливу роль у виборі місця роботи відіграє й регіональний фактор. Як правило, кандидати в судді бачать себе на посадах у тих храмах Феміди, які розташовані в обласних центрах. Утім, варто пам’ятати: чим далі від великих міст розташований суд, тим менше охочих у ньому працювати й тим меншою буде конкуренція. Тож, як радять фахівці, якщо кандидат не буде впевненим, що в нього рівень знань та доброчесності вищий, ніж у колег, то йому необхідно придивлятися до не надто популярних інституцій.

Крім того, слід не забувати, що в різних областях неоднаковий і рівень навантаження. Згідно з даними за І квартал найбільше справ розглянули в місцевих загальних судах м.Києва: у середньому один служитель Феміди за 3 місяці впорався з 346. Найменший показник у Господарському суді Луганської області — 35 справ (кількість вакансій у цій установі — 14).

Податися в «апеляційники»

Якщо претендентів на мантії не влаштовують непрості умови роботи в місцевих установах, вони відчувають, що їхній досвід дозволяє розпочинати суддівську кар’єру не з першої інстанції, то слід іти на конкурс на зайняття посади відразу в апеляційному суді.

Сьогодні ці установи також відчувають неабиякий кадровий голод: він не менший, ніж у місцевих судах. Так, в апеляційних загальних судах 50,5% служителів Феміди мають повноваження щодо розгляду справ, в апеляційних адміністративних — 68,6%, а в апеляційних господарських — 75,5%.

Звичайно, на ці установи покладаються складніші завдання, ніж на місцеві суди. Водночас навантаження в «апеляційників» трохи менше: у середньому щомісяця один «загальник» та «адміністративник» розглядають по 34 справи, а «господарник» — 13.

На вирішення однієї справи «апеляційник» у середньому витрачає від 15 днів (кримінальне судочинство) до 54 (цивільне). Щоб поставити у справі крапку, представникам господарської юрисдикції необхідно 50 днів, адміністративної — 38.

Утім, правила добору на посади в апеляційних судах трохи інші. У крісло «апеляційника» має право сісти не кожен, кому виповнилося 30 років, хто принаймні 5 років пропрацював у галузі права, є доброчесним, компетентним та вільно володіє державною мовою. Потрібна ще й одна з таких особливостей:

1) стаж роботи на посаді судді не менше 5 років;

2) науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 7 років;

3) досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше 7 років;

4) сукупний досвід роботи в трьох згаданих вище сферах принаймні 7 років.

Проте й це ще не все. Найважливіша деталь, без якої не запуститься механізм добору «апеляційників», — оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів відповідного конкурсу. Напевно, найближчим часом вона не збирається цього робити: їй потрібно завершити «верховні» змагання, провести добір кандидатів на посади в місцевих судах та вже давно обіцяне кваліфікаційне оцінювання для служителів Феміди, в яких закінчився 5-річний строк повноважень.

Тож правникам, які воліли би стати відразу «апеляційниками», доведеться чекати, коли кваліфорган оголосить конкурс. Ті ж юристи, котрі вже подали документи для участі в змаганнях за крісла в місцевих судах (за даними ВККС, таких 5335), скориставшись результатами ворожіння на квартальних числах, напевно, зможуть визначитися, в якому темпі вони готові працювати, з якою категорією справ та в якому регіоні.

З таблицею «Чисельність суддів у місцевих судах та кількість розглянутих справ (у розрізі юрисдикції)» можна ознайомитись на нашому сайті.