Де «витратити пенні»?

Через будівельний бум і постійне зростання цін на лондонську нерухомість кожен квадратний дюйм британської столиці на вагу золота. Навіть якщо це громадська вбиральня, як переконалася кореспондентка BBC Travel.

Любов лондонців до туалетів — це стара й іноді навіть зворушлива історія. Кілька років тому в Кеннінгтоні, що на півдні Лондона, на місці громадської підземної вбиральні часів королеви Вікторії відкрилася художня галерея Artslav.

Її засновники — місцеві жителі, які проводять в галереї концерти, поетичні читання й художні інсталяції. «Ми зберегли старовинні мармурові пісуари, вони дуже красиві», — гордо розповідає один із засновників Джон Дейвіс.

Одним із завсідників підземного туалету, за словами Дж.Дейвіса, був відомий лондонський драматург та інтелектуал 1960 років Джо Ортон. Він писав про «котеджинг» — використання громадських нужників геями. Адже це було одне з небагатьох місць, де вони могли тоді зустрічатися або домовлятися про побачення.

Один з перебудованих громадських туалетів XIX ст. — на вулиці Вестборн Гроув у модному Ноттінг-Хіллі — так подобається місцевим жителям, що вони дали йому миле прізвисько «Блакитний острів». Будівля, розташована в центрі кільцевої розв’язки, спорудженої навколо вбиральні пізніше, перетворилася в 1993 році в невеликий торговельний комплекс. Колір стін колишнього нужника і став причиною такої романтичної назви.

Коктейль-бар Cellar Door також перероблений з вікторіанської вбиральні. Його, з чуток, відвідував Оскар Вайлд з метою того самого «котеджингу». Зараз бар обладнаний дивовижними туалетами, стіни яких змінюють свою прозорість залежно від того, чи зачинені двері кабінки.

Екстремальні туалетні перебудови стали вже трендом у сучасному Лондоні. Деякі «туалетознавці» навіть проводять спеціальні екскурсії по громадських убиральнях столиці Великої Британії.

Починається така екскурсія біля туалету Jubiloo, побудованого на честь чергового ювілею королеви в 2012 році (гра слів: «ювілей» — «jubilee», а «loo» — «туалет»). Сидіння унітазів і сушарки для рук розфарбовані в кольори британського прапора.

А якщо стати в середину сталевого круга на землі біля станції метро Embankment і повернути спеціальний ключ — буквально із землі виросте пісуар. Так звані телескопічні пісуари ввечері з’являються біля пабів, щоб нетверезим чоловікам було де випорожнитися.

Першому громадському нужнику в знаменитому Кришталевому палаці навіть присвячені рядки з вікторіанського сонета: «Лише один пенні відкриває врата райського милосердя... клозет забирає всі людські турботи». Користування тим туалетом коштувало пенні. Англійський вираз «витратити пенні» (скористатися туалетом) походить саме звідти.