Недавно в британському парламенті пролунав заклик штрафувати працедавців за те, що ті змушують співробітників одягатися за певним зразком для привернення споживачів. Але наскільки законні на Туманному Альбіоні вимоги дрес-коду?
Тільки для жінок
Наприклад, чи можна вимагати, щоб співробітниця носила туфлі з високим каблуком? «Ні, таку вимогу можна кваліфікувати як дискримінацію за ознакою статі, що порушує закон, — зауважила Лора Аллнер з юридичної компанії CMS. — У тих випадках, коли працедавець вимагає від співробітниць певного зовнішнього вигляду, не висуваючи подібних вимог до чоловіків, це можна вважати дискримінацією».
«Якщо працівниця, яка оскаржила таку вимогу, зуміє довести, що вона ставить жінок, зокрема її, в невигідне становище, то будь-який суд визнає це правило або вимогу дискримінаційними», — сказала юрист. Якщо при цьому вдасться переконати, що така вимога завдає шкоди здоров’ю жінок, то справа буде вирішена на користь позивачки.
На любов і смак…
Працедавці можуть уводити певні правила щодо зовнішнього вигляду підлеглих за умови, що вони не можуть бути визнані дискримінаційними. Головним моментом при розгляді такої справи в суді є здатність працедавця переконливо довести, що його вимоги розумні й пропорційні в досягненні певної ділової мети.
Наприклад, якщо з міркувань охорони здоров’я чи техніки безпеки від співробітників вимагається носіння головних уборів або короткої стрижки, це є допустимим. «Якщо ж таке правило продиктоване суто естетичними або смаковими вподобаннями начальника, його буде важко обґрунтувати», — зазначила Л.Аллнер.
Недавні гучні судові розгляди стосувалися носіння певних релігійних символів на робочому місці, нагадала експерт. Вивчення цих справ показує, що багато чого тут залежить від специфіки виконуваної роботи.
Відшкодування дискримінації
У Великій Британії працівник може подати офіційну або неофіційну скаргу для розгляду працедавцем. Причому вона може бути передана до спеціального трудового трибуналу, але тільки після того, як її розглядали в службі арбітражу.
У тих випадках, коли працівникові вдається довести наявність дискримінації, призначається компенсація за моральну шкоду. Хоча теоретично її верхня межа не встановлена, суми, що зазвичай виплачуються, невеликі, сказала Л.Аллнер.
Проте в разі незаконного звільнення компенсація, як правило, включає втрачений дохід. Причому закон обмежує граничний розмір компенсації річним окладом працівника, але не більш як £79 тис. Якщо ж буде доведено, що звільнення пов’язане з дискримінацією, ця межа може не враховуватися.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!