Гарантії невиконання

КС визначиться, чи порушили нардепи Конституцію, притримавши соціальні виплати для жителів зони АТО

Народні депутати намагаються переконати Конституційний Суд, що скасування положення закону, яке визначало чітку дату виплати коштів переселенцям із зони проведення АТО і громадянам, які залишаються на непідконтрольній території, суперечить Основному Закону. Разом з тим, як констатують експерти, в практичному аспекті для громадян мало що зміниться, незалежно від ухваленого рішення.

Гроші за переїзд

6 липня Конституційний Суд у формі письмового слухання розглянув розгляд справу за конституційним поданням 51 народного депутата щодо відповідності Конституції п.7 «Прикінцевих положень» закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Цією нормою до завершення антитерористичної операції було зупинено дію ст.1 закону «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств — виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Вказану статтю умовно можна розділити на 2 частини. В першій ідеться про те, що «метою закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти з територій, на яких проводиться антитерористична операція». Продовження ж норми має практичний аспект. Відповідно до неї «до 31 грудня 2015 р. цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного».

Таким чином, прописавши таке положення, держава фактично взяла на себе зобов’язання розрахуватись за соціальними зобов’язаннями не тільки з тими громадянами, які покидають непідконтрольні території, а й з тими, які на них залишаються. Разом з тим відповідно до неодноразово озвученої позиції високопосадовців гроші будуть виплачуватись лише тим, хто прибуде на територію, що контролюється українською владою. Іншим, мовляв, передати кошти немає фізичної можливості. Очевидно, саме тому й було зупинено дію норм.

Законодавчі повноваження

Невдовзі після встановлення відповідних обмежень група народних депутатів із фракції ПП «Опозиційний блок» підготувала проект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо відновлення додаткових гарантій для захисту прав громадян)» (№4026), в якому пропонувалося скасувати обмеження.

«Держава фактично повністю відвернулася від близько 5 млн своїх громадян, залишивши їх виживати сам на сам зі своїми проблемами. Держава відмовилася не тільки від тих, хто залишився на території, непідконтрольній українській владі, та на території проведення антитерористичної операції, а й від тих близько 2 млн внутрішньо переміщених осіб, які свідомо обрали Україну та звернулися по захист і допомогу до своєї держави», — наголошували парламентарі.

Проте представники опозиції реалістично дивилися на ймовірність ухвалення їхнього проекту, тому вирішили паралельно спробувати відстояти свою позицію у КС.

Вимога щодо рівності

Ключова норма, на яку посилаються народні обранці в поданні, — ст.22 Конституції, відповідно до якої при прийнятті нових законів не допускається обмеження чи звуження існуючих прав і свобод. До того ж згідно із рішенням КС №8-рп /2005 «звуження обсягу прав і свобод — це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики». Якщо ж говорити про це подання, то тут можна послатися на те, що законодавчими змінами було суттєво обмежено час, коли громадяни могли б отримати виплати. Адже раніше закон чітко визначав крайній строк розрахунків за боргами. За нинішніх же обставин слід чекати на завершення АТО.

Також автори подання звертають увагу на ст.24 акта найвищої юридичної сили, відповідно до якої громадяни мають рівні права і свободи та є рівними перед законом. Водночас ст.46 Конституції передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, а ст.48 — що кожен має право на достатній життєвий рівень.

За таких обставин, ідеться у поданні, законодавець фактично порушив права на соціальний захист та достатній життєвий рівень. «Шляхом скасування чи обмеження певних пільг, гарантій та компенсацій, яке відбувається систематично після їх надання, держава показує своє небажання або неспроможність виконувати взяті на себе зобов’язання, чим порушує приписи Конституції», — переконані нардепи.

Посилаються парламентарі й на міжнародні документи. Так, відповідно до Загальної декларації прав людини кожен має право на соціальне забезпечення. Також цей акт установлює, що кожна людина має право на такий життєвий рівень, який необхідний для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї. Там же передбачене право на виплати в разі безробіття, інвалідності чи старості.

Ще одним аргументом ініціаторів подання є особлива процедура прийняття закону про бюджет. Так, згідно із рішенням КС №6-рп/2007 при його ухваленні мають бути дотримані принципи соціальної правової держави і забезпечена соціальна стабільність. А сам закон не повинен містити змін до іншого законодавства.

Виняткові обставини

Основним аргументом на користь законності таких обмежень могли б стати пояснення про особливі умови, в яких ухвалювалися зміни. Разом з тим ініціатори подання вирішили піти на випередження і вказали, що відповідно до ст.64 Конституції окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть установлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.

При цьому Конституція не допускає внесення змін до Основного Закону в умовах воєнного стану. Зважаючи ж на те, що КС не висловив заперечень з приводу нещодавніх коректив, довести, що бойові дії можуть уважатись аналогом воєнного стану, не вдасться.

Проте яке рішення не ухвалив би КС — практичного значення воно не матиме. Скасована норма визначала, що соціальне забезпечення громадянам, які перебувають на непідконтрольній території, мало бути здійснене до 31 грудня минулого року. Відповідно, цей строк вже минув. При цьому в органах влади не заперечують, що дійсно мають борги перед громадянами, і кажуть, що готові їх виплатити, але лише по завершенні АТО.

Таким чином, якщо ініціатори подання все ж отримають той вердикт, на який сподіваються, вони можуть не досягти поставлених цілей. Представники держави знову скажуть, що визнають необхідність поновлення виплат, але нічого не можуть зробити через «об’єктивні обставини».