Це як подивитися

Японці сперечаються, чи потрібно забороняти комікси про нетрадиційні сексуальні стосунки з елементами насильства між вигаданими неповнолітніми персонажами. Одні говорять, що картинки провокують підлітків на розпусту, інші апелюють до свободи слова і посилаються на обмеження прав художників.

У недавно опублікованій доповіді ООН мангу (японські комікси) було включено до списку різновидів порнографії із застосуванням насильства. Це викликало бурхливі дебати в Японії, повідомляє Бі-бі-сі.

У 2004 році уряд Японії переглядав закон, який забороняє дитячу проституцію і порнографію. Це спровокувало бурхливі дебати в суспільстві. Через 6 років мерія Токіо також спробувала запровадити подібну заборону. Але художниця Кейко Такемія, класик жанру в нинішньому вигляді, назвала це спробою обмежити свободу слова. Заборону не було прийнято.

У березні спеціальний доповідач ООН із проблем торгівлі дітьми, дитячій проституції і дитячій порнографії Мод де Бур-Букуіккіо представила Раді ООН з прав людини звіт, де Японію називають «одним із основних виробників зображень сексуальної експлуатації віртуальних дітей».

M. де Бур-Букуіккіо говорить, що усвідомлює необхідність знайти баланс між свободою слова і правами дітей, але права дітей не повинні стати жертвою інтересів могутнього, прибуткового бізнесу. Адже будь-яке порнографічне зображення дитини, незалежно від того, реальна вона або вигадана, залишається дитячою порнографією. З нею не згодна Юкарі Фудзімото, фахівець з манги і професор університету Мейдзі. На її думку, ООН обгрунтовує свої висновки на хибних засадах.

Японське суспільство виявилося розколеним із цього питання. Деякі пристрасно захищають свободу самовираження, інші вказують на грань між мистецтвом і непристойністю. Треті взагалі не цікавляться цими дебатами. Національного консенсусу з цього питання в Японії немає.