Шкільний баланс

НШС удалося зберегти в судовій системі, але їй може не вистачити коштів на підготовку нових кадрів

Суддівська спільнота переймалася, що установа, яка відповідає за підготовку майбутніх володарів мантій та підвищення кваліфікації працюючих служителів Феміди, може перейти у фінансове відання Міністерства освіти і науки. Чиновникам не вдалося відлучити Національну школу суддів від судової системи. Однак тепер виникла ще одна проблема: бюджетних коштів може не вистачити на спеціальну підготовку претендентів на мантії, проведення якої в наступному році, очевидно, не уникнути.

Школа залишається

Восени представники Феміди забили на сполох: урядовці записали в проекті державного бюджету на наступний рік, що головним розпорядником коштів, передбачених для НШС, буде не Державна судова адміністрація, а МОН. Деякі володарі мантій називали це наступом на незалежність. У листопаді ХІІІ з’їзд суддів доручив Раді суддів спільно з ДСАУ звернутися до Президента щодо неприпустимості зміни статусу школи та необхідності збереження її в судовій системі.

Вже після появи доопрацьованого проекту закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», який потрапив у парламент 11 грудня, суддівська спільнота могла з полегшенням зітхнути: НШС залишається у фінансовому віданні ДСАУ. Однак цією радісною новиною судова адміністрація не поспішає ділитися зі служителями Феміди: на веб-порталі «Судова влада» відповідна інформація відсутня.

«Ми відстояли, щоб ДСАУ була головним розпорядником коштів НШС. Але чого нам це коштувало! Свої зусилля доклали і Верховний Суд, і Вища рада юстиції, і Вища кваліфікаційна комісія суддів, і РСУ, і ДСАУ. Крім цього, я особисто був на прийомі в заступника міністра фінансів, звернувся до прем’єра… Мінфін заліз у судову владу і сказав: ми забираємо у вас школу, будемо нею керувати. І все це незважаючи на міжнародні зобов’язання, стандарти, принцип розподілу влади. Тому доводиться частину часу витрачати на речі, які для багатьох є очевидними», — дав «ЗіБ» ексклюзивний коментар ректор НШС Микола Оніщук.

Додаткові кілька мільйонів

Проте щойно навчальному закладу вдалося розв’язати одну проблему, як на горизонті з’явилася інша. Як зауважив на заході голова ВККС Сергій Козьяков, у наступному році НШС доведеться виконувати три нові завдання, пов’язані з проведенням первинного кваліфікаційного оцінювання. Перше — надання комісії методичної та методологічної допомоги, друге — перепідготовка володарів мантій, які не впораються із цим оцінюванням.

«Третє завдання — це підготовка кандидатів на посаду судді з огляду на те, що певна кількість суддів захоче піти у відставку. Ми знаємо про цю ситуацію. Тому нам потрібно думати про нові завдання школи», — наголосив С.Козьяков.

Як прогнозують фахівці, якщо з першими двома завданнями НШС впорається без суттєвих труднощів, то з виконанням третього можуть виникнути певні проблеми.

«Ми методично й організаційно готові до проведення спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді у 2016 році», — заявив М.Оніщук. Про те, чи вистачить бюджетних коштів на навчання, ректор не сказав нічого. Тому «ЗіБ» поцікавився в нього, чи готова НШС до спецпідготовки у фінансовому плані.

«У держбюджетах останніх років передбачалися кошти на виплату стипендій для кандидатів у судді. Це основна стаття видатків щодо спецпідготовки. Є ці кошти і на наступний рік. Проте ми вважаємо, що їх може не вистачити, якщо підготовка суддів розпочнеться раніше травня 2016-го. Уряд поки що не врахував (і ми маємо намір разом із ДСАУ в парламентському комітеті під час обговорення проекту держбюджету відстоювати свою позицію) кошти, необхідні для оплати оренди приміщень Інституту післядипломної освіти Київського національного університету ім.Т.Шевченка. Цей вищий навчальний заклад — держустанова, і ми повинні відшкодувати тільки витрати комунального характеру: електроенергію, газ, прибирання приміщення, охорону», — зазначив М.Оніщук.

За його словами, Мінфін не врахував, що НШС не має власних приміщень, які можна використовувати для проведення спецпідготовки. «Думаю, у співпраці із ДСАУ переконаємо народних депутатів, щоб відповідне коригування в частині обсягів фінансування було зроблене», — сподівається ректор школи.

Він уважає: НШС потрібно додатково приблизно 4 млн грн., аби мати гарантії, що всі витрати, пов’язані з освітнім процесом, будуть профінансовані. «ЗіБ» поцікавився в М.Оніщука: якщо парламентарі не дослухаються до прохань, то чи не доведеться просити фінансову допомогу в міжнародних організацій?

«На жаль, складно сказати, чи допомога міжнародних проектів може поширюватися на це. Було б уже занадто з боку нашої країни просити ще й на це гроші. Думаю, серед пріоритетів держави, крім утримання величезної армії апарату, особливо в районних та обласних держадміністраціях, який ні за що не відповідає й просто проїдає державні гроші, є й інші. «Нещасних» 4 млн грн. — це навіть не крапля в морі. Це частина краплі. Хоча не завжди є розуміння Мінфіну із цього приводу», — зізнався ректор установи.

Чи достатньо грошей на освіту?

Як уважають фахівці, навіть додаткові 4 млн грн. можуть не врятувати ситуацію. Нагадаємо: вперше НШС провела спецпідготовку в 2013-му. Тоді навчання пройшло 630 осіб, більшість з яких займалися заочно. Кандидати гризли граніт науки півроку.

Влітку наше видання зверталося із запитом до НШС щодо суми коштів, яку інституція витратила на навчання. Школа повідомила таке. Держбюджетом-2013 на «організацію спецпідготовки кандидатів у судді, підготовку суддів та працівників апарату судів» було виділено 28,04 млн грн., з них 6,74 млн — на виплату стипендій претендентам на мантії.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачалось, що кандидатам має виплачуватися «грошова допомога» в розмірі, не меншому за 2/3 посадового окладу володаря мантій місцевого суду (тобто 11470 грн.). Виходить, щомісяця кожен із претендентів мав би отримувати 7647 грн.

«Відповідно до норми закону витрати щодо виплати стипендії зазначеним кандидатам мали б становити за один місяць 4.832.904 грн., а за
6 місяців — 28.997.424 грн. Оскільки видатки, затверджені в державному бюджеті на 2013 рік на виплату стипендій, становили лише 6744,4 тис. грн., указану суму було виплачено особам, які проходили підготовку за денною формою навчання», — йшлося у відповіді НШС.

Як зауважують окремі експерти, в Положенні про порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, яке у 2012-му розробив попередній склад ВККС, зазначалось: стипендія виплачується тільки слухачам денної форми навчання (таких було 147 осіб). Піврічна «грошова допомога», яку мали б виплатити «очникам» — 6744,7 тис. грн. Виходить, ВККС спеціально провела саме такий розподіл кандидатів на денну (147 осіб) та заочну (майже 500) форми навчання.

Якщо в 2016-му розпочнеться спецпідготовка, претендентів на мантії уже ніхто не «поділить»: всі вони опановуватимуть ази суддівської науки очно. І не півроку, а 12 місяців. Якщо строк навчання збільшується, то стипендія — зменшиться. Кандидати отримуватимуть «грошову допомогу» в розмірі, не меншому за половину посадового окладу володаря мантії місцевого суду (10 «мінімалок»).

Так, планується, що з 1 січня 2016-го розмір мінімальної зарплати становитиме 1378 грн., з травня — 1450 грн., а з грудня — 1550 грн. Очевидно, у І—ІІ кварталах спецпідготовка не розпочнеться (адже їй передує чимало процедур, які має провести ВККС: оголошення проведення добору, збір документів кандидатів, відбірковий іспит, спецперевірка та ін.). Тому один охочий стати суддею зможе претендувати на «підвищену» щомісячну виплату — 7250 грн. Річне навчання кандидата обійдеться державі майже в 100 тис. грн.

У проекті держбюджету-2016 НШС планується виділити лише 26,2 млн грн. Це менше, ніж установа отримала 3 роки тому. Яка сума коштів піде на виплату стипендій, поки що невідомо. Але якщо вона залишиться на тому рівні, який був у 2013-му, грошей не вистачить на навчання навіть сотні претендентів на мантії. Зважаючи на те, які настрої сьогодні панують у суддівському середовищі, напевно, піти у відставку готові значно більше. Тому, швидше за все, знадобиться підготувати щонайменше півтисячі претендентів. Водночас навіть річне навчання у НШС не гарантуватиме, що після цього кандидат успішно складе кваліфікаційний іспит, бо йому потрібно буде набрати не менш ніж 75% максимально можливого балу.

пряма мова

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК, голова Державної судової адміністрації:

— На жаль, практично кожен рік під час бюджетного процесу Міністерство фінансів порушує питання щодо необхідності зміни статусу Національної школи суддів, а саме — визначення її як вищого навчального закладу з віднесенням до сфери управління Міністерства освіти і науки. Ми щороку переконливо доводимо виконавчій владі, що НШС є державною установою зі спеціальним статусом, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи. Ви знаєте, що й цього року Мінфіном ставилося таке питання. Ми змушені були звернутися до ХІІІ з’їзду суддів, який прийняв відповідне рішення. Школа є і має залишатися в судовій системі, як цього вимагають міжнародні стандарти.