ВРЮ без перепон

За відсутності рефератів останній етап відбору перетворився на формальність

Члени Вищої ради юстиції продемонстрували, що не заважатимуть кандидатам у судді завершити боротьбу за посади. Головне, щоб ті за час очікування не втратили бажання одягти мантію. Адже, як показує практика, дехто готовий відмовитися від омріяного місця.

Формальний підхід

Відповідно до закону «Про Вищу раду юстиції» до повноважень колегіального органу щодо призначення суддів на посади вперше належить лише перевірка даних, які дозволяють переконатися, що надання рекомендацій відбулося без порушень. Тобто чи відповідає кандидат тим критеріям, які визначив законодавець.

Очевидно, для того, щоб перевірити досвід роботи чи освіту, членам колегіального органу достатньо подивитися відповідні документи претендента. Тому не дивно, що на засідання кад­рової секції Ради 4 серпня не прибув жоден із 19 кандидатів. І це аж ніяк не вплинуло на позицію членів Ради, які в більшості випадків погодилися з позитивним висновком Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Практика конституційного органу разюче відрізняється від розгляду аналогічних питань минулим складом ВРЮ. Річ у тім, що тоді законодавство передбачало подання реферату, який почасти треба було захищати під час засідання Ради. Якщо ж у членів колегіального органу виникали сумніви щодо підготовки претендентів, вони мали можливість перевірити їхні знання. Все це призводило до того, що деякі кандидати, пройшовши усі етапи відбору, втрачали шанс одягти мантію вже на останньому рубежі. До того ж, навіть якщо до претендентів і не було запитань, їм все одно доводилось їхати до Києва, щоб бути присутніми під час обговорення кандидатур.

За таких умов навіть деякі із членів Ради наголошували на тому, що законодавець мав би скасувати підготовку письмових робіт, які стали додатковим навантаженням і для тих, хто їх пише, і тих, хто перевіряє.

Поставили на паузу

Водночас нинішній склад Ради вже продемонстрував, що навіть за відсутності претендентів здатен виправити недоопрацювання «кваліфікаційників». Зокрема, як повідомляв «ЗіБ», ВРЮ виявила, що один із кандидатів не мав необхідного досвіду роботи. Як наголосили в колегіальному органі, трирічний стаж слід мати вже на момент подання документів до ВККС. Якщо ж претендент «добрав» досвід упродовж кількох наступних місяців — одягнути мантію він не має права.

Основною ж проблемою, з якою стикнулися члени колегіального органу, стало призначення на посади в суди, розташовані на не підконт­рольній Україні території. Під час засідання 4 серпня секція розглянула матеріали щодо 7 таких претендентів. Один свого часу бажав працювати в Криму, інші — в Донецькій і Луганській областях.

При цьому, як розповів член Ради Вадим Беляневич, більшість із них підтвердили, що не втратили інте­ресу до суддівської кар’єри, і лише двоє не надали необхідних документів. Однак питання призначення всіх 7 кандидатів секція вирішила відкласти. Як уже пояснював голова органу Ігор Бенедисюк, Рада не може допустити їх до складання присяги, адже після цього нові обранці не зможуть зайняти свої робочі місця. За умов фактичної відсутності установи їх не вдасться навіть перевести до інших місць.

Отже, кандидатам доведеться чекати, доки ВРЮ, ВККС та, можливо, інші інституції вироблять спільну позицію для розв’язання цієї проблеми. Вірогідно, майбутніх законників забезпечать роботою в установах тих міст, куди переведені обрані ними суди. Інший варіант — обрання наявних вакансій в інших регіонах.

Загалом же на час відновлення діяльності ВРЮ в органі накопичилися матеріали щодо 119 претендентів. На сьогодні секція розглянула 27 з них. Решта очікує своєї черги, однак вже зараз можна сказати: якщо претенденти хочуть працювати на території, яка контролюється державною владою, побоюватися відмови за наслідками формальної процедури їм не варто. Звісно, якщо у владних колах не виникне ідея провести повторний відбір за участю тих претендентів, які вже встигли отримати позитивний висновок.