Подвоєний захист

Страхові компанії зобов’яжуть оберігати адвокатів від незадоволених клієнтів

Про необхідність запровадження страхування адвокатської діяльності говорять вже довгий час, в тому числі і міжнародні інституції. За таких умов Верховна Рада почала підготовку до розв’язання цієї проблеми, однак навряд чи страхові компанії залишаться задоволені змінами, хоча на перший погляд здається, що вони мали б бути щасливі через розширення клієнтської бази.

Зобов’яжуть усіх

Розв’язати проблему страхування професійної діяльності адвокатів вирішив народний депутат Олександр Фельдман, який підготував проект «Про внесення змін до деяких законів України» (№2298а). Парламентар звернув увагу на те, що відповідно до загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства «адвокати завжди повинні бути застраховані від пред’явлення позовів, пов’язаних з недостатньою професійною компетентністю». До того ж страхування професійної відповідальності адвокатів є обов’язковим для більшості європейських країн, у тому числі Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Нідерландів, Польщі, Словаччини тощо.

Про доречність запровадження такої системи страхування неодноразово говорили й представники міжнародних об’єднань адвокатів під час зустрічей з українськими колегами. Наприклад, голова литовської Асоціації адвокатури Людвіка Мяшкаускайте розповіла, що в них законодавством встановлена фіксована сума страхування професійної діяльності адвокатів — €30000. Тому якщо клієнт незадоволений роботою адвоката і звертається до суду, цей внесок має покрити відшкодування. По суті, в таких справах відповідачем перед клієнтом є страхова компанія, що, у свою чергу, захищає права адвоката як третьої особи.

Проектом пропонується доповнити закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» нормою про те, що одним із професійних обов’язків адвоката поряд із дотриманням присяги та підвищенням професійного рівня є необхідність «укласти договір страхування ризику професійної майнової відповідальності у зв’язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності та зберігати в силі такий договір». При цьому документ передбачає, що, не домовившись зі страховиками, адвокат не зможе навіть скласти присяги.

Відповідно до ініціативи страхування поширюватиметься виключно на випадки, що виникли внаслідок «ненавмисних професійних помилок або недбалих дій адвоката при здійсненні адвокатської діяльності». Також страховим випадком уважатимуться недбалі дії помічника адвоката, його стажиста, особи, яка перебуває в трудових відносинах з адвокатом, або іншої, залученої адвокатом особи.

Питання ж затвердження типового договору страхування адвокатської діяльності вирішуватиме Кабмін. Він же, за задумом О.Фельдмана, має встановити мінімальний розмір страхової суми.

Складна реалізація

Наразі клієнти мають можливість вимагати компенсації за неякісну роботу адвоката в рамках цивільно-правового позову. А ось притягнути до дисциплінарної відповідальності за непрофесіоналізм вдасться тільки тоді, якщо були вчинені навмисні порушення. Таким чином, здається, що запровадження страхування мало б стати позитивним нововведенням як для адвокатів, котрі не ризикуватимуть грошима, так і для клієнтів, які знатимуть, що про можливу компенсацію вже подбали.

Разом з тим, як пояснюють фахівці, запровадження страхування важко реалізувати на практиці. Так, законодавство не містить пояснень, коли адвокатські послуги можна вважати якісними, а коли — ні. При цьому в суді одна зі сторін гарантовано програє і, цілком можливо, звинувачуватиме в цьому й свого представника.

Відповіді на запитання: «Що таке недбалі дії адвоката? не дає і зареєстрований у парламенті проект. А тому із цього приводу неодмінно виникатимуть суперечки, вирішувати які доведеться судам самотужки.

Навряд чи така ситуація задовольнить страхові компанії, які ризикуватимуть своїми грошима, навіть до кінця не розуміючи того, за що їм доведеться платити.

Тому, як пояснюють фахівці, розвиток інституту страхування діяльності адвокатів можливий лише в тому випадку, якщо буде чітко визначено, що вважається страховим випадком, і вказано приводи для вимоги компенсації.

Крім цього, експерти наголошують на недоцільності запровадження вимоги страхування відразу стосовно всіх адвокатів. На їхню думку, зміни необхідно спершу перевірити на практиці. І лише після того, як будуть виявлені й усунуті недоліки, переходити до масового впровадження. В іншому разі позитивні нововведення можуть бути дискредитовані. Якщо ж один раз від них відмовляться, то вже довгий час не повертатимуться.

коментар «ЗіБ»

МАРИНА ПАРІНОВА, адвокат, правозахисник:

— Введення обов’язкового страхування адвокатської діяльності є передчасним, тим більше в запропонованому варіанті, коли відсутність договору страхування є перешкодою для провадження адвокатської діяльності. Для запровадження таких змін орієнтування на рекомендації міжнародних інституцій недостатньо. Існування подібних жорстких обмежень вимагає наявності певного рівня розвитку професійної правової культури, який поки відсутній в Україні.

На практиці це призведе до формально-бюрократичного підходу до виконання вимог щодо страхування, ускладнення доступу до послуг адвоката та в результаті до їх здорожчання для клієнта. Натомість справжня мета страхування може залишитися недосяжною, оскільки довести настання страхового випадку «внаслідок ненавмисних професійних помилок або недбалих дій адвоката» є вкрай важким завданням.

ІННА РУДНИК, юрист ЮФ «Лавринович і партнери»:

— Страхування професійної діяльності адвоката є нормальною європейською практикою, проте для України це питання нове та викликає багато дискусій.

Адвокати погоджуються із тим, що такий інститут необхідний, однак це потребує проведення певних реформ та підготовчих процедур. Наприклад, введення перехідного періоду, протягом якого страхування буде необов’язковим, що дасть змогу виявити слабкі місця та виробити механізм співпраці разом зі страховиками.

Питання отримання компенсації за неякісні юридичні послуги є досить складним і залежить від того, про що домовились адвокат та клієнт. Досить складно довести факт непрофесійності правника й причинно-наслідковий зв’язок між відмовою в задоволенні позову та якістю наданих послуг. Більше того, в деяких випадках клієнт сам винний у тому, що адвокату не вдалося відновити його порушене право (наприклад, не надав всієї інформації чи документів). Проте непоодинокі випадки, коли винним є дійсно непрофесійний правник, а виправити його помилки вже неможливо.

У випадку запровадження інституту страхування відповідальності адвокатів громадяни, які стали жертвами непрофесійності захисників, зможуть отримати грошову компенсацію, що, на нашу думку, підвищить рівень довіри до правників.